Ми спробуємо з допомогою зносицького старости Галини Барановської (на знімку) розповісти про нього.

Остапчуки зберегли господарство

Майже двісті мешканців Зносичів працюють на місцевому приватному підприємстві «Маяк», яке спеціалізується на відгодівлі ВРХ, молочному скотарстві, має статус племінного репродуктора з вирощування чорно-рябої голштинізованої худоби.

«Маяк» — це сімейна справа Остапчуків — батька Анатолія Миколайовича, депутата Сарненської районної ради, та його сина Ігоря Анатолійовича. Трудяться Остапчуки, не покладаючи рук, тож господарство розвивається, сплачує податки, дає роботу людям.

Ігор Остапчук, відзначений за сумлінну працю Дипломом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, задоволений тим, що в господарстві поряд із досвідченими працює молодь, до того ж дуже старанно, як, скажімо, бригадир тракторної бригади Юрій Кучерук, якому ледве за тридцять, агроном Сергій Трофимець.

Остапчуки взяли під свою опіку ще й молочну ферму у селі Тихе колишнього Костопільського району. Привели приміщення до порядку, створили там молочну ферму, на якій нині утримується 120 корів. Дали роботу двадцятьом місцевим мешканцям. Взяли в оренду їхні земельні паї, щоб було чим годувати худобу.

— Роль господарства у житті села Зносичі велика: воно передало громаді низку приміщень, в одному з яких облаштували ФАП, спонсорує розвиток футболу на селі, зокрема місцеву команду «Маяк», в якій грає також Ігор Остапчук, — уточнила зносицький староста Галина Барановська. — А під час негоди на розчищенні доріг від снігу працювали два навантажувачі з «Маяка». Майже цілодобово чистив своїм трактором дороги і місцевий мешканець Юрій Супрунов.
«Окупували»

Будинок культури

У Зносичах, як і у багатьох інших поліських селах, — висока народжуваність. Торік народилось 43 малюки. І цей показник не опускається нижче 40. Тож щороку місцева школа приймає на навчання два класи першокласників.

— Школа наша тісна, — каже Галина Барановська. — Вона побудована ще у 50-ті роки, а у 90-х добудували крило. Однак місця все одно не вистачає. У ній навчається 433 учні, на що основне приміщення школи не розраховане. Тому змушені тимчасово використовувати під навчальний процес місцевий Будинок культури. На другому поверсі у 2018-му зробили ремонт, там тепер навчаються 135 учнів 2—4-х класів у семи класних кімнатах, облаштували там ще й комп’ютерний клас. А на першому поверсі Будинку культури актову залу відвели для навчання дітей з групи короткотривалого перебування: тут 32 дошкільнят готують до школи. Адже у нашому багатодітному селі немає навіть дитсадка. Це болюча для нас проблема. І її треба негайно розв’язувати. Бо в селі майже 400 дітей віком від нуля до 6 років.

Загалом у Зносичах з населенням майже 2,4 тисячі осіб 120 багатодітних сімей. Так, у Віри Лазарець та Алли Ветрової по 13 дітей, в Уляни Занозовської — 15, Любові Одарчук — 14, Людмили Федчук — 10, Ольги Панасюк — 9, Оксани Митрофанової, Лариси Дорошко — по 7. Усі вони гарно виховують своїх дітей, допомагають їм стати на ноги. 79 багатодітних матерів відзначені почесним званням «Мати-героїня».

Перспективи

Про них розповіли немовицький сільський голова Олександр Трохимець (на знімку вгорі) та зносицький староста Галина Барановська.

— Односельчани їздять на роботу у Сарни — сполучення з ними добре, працюють у ПП «Маяк», у наших соціальних закладах. А якщо навіть виїздять у Київ чи за кордон на заробітки, то повертаються додому, бо розуміють, що ніде нема краще, ніж у себе на батьківщині. І це не пафосні слова. Люди люблять своє село. Молоді сім’ї будуються. Після того, як виготовили генеральний план села, щомісяця даємо по 30-40 земельних ділянок під будівництво житла. Відтак у села є перспективи, — каже Галина Барановська.

Що люди тримаються свого села, прагнуть закріпитися у ньому, підтвердив і керівник ПП «Маяк» Ігор Остапчук.

До речі, якби знайшовся інвестор, який би вклав кошти у переробку сільськогосподарської продукції, то можна було б створити нові робочі місця на селі. А всі умови для цього у Зносичах є, в тому числі сприяння влади. Це гарантує немовицький сільський голова Олександр Трохимець, який радий кожному інвестору.

На думку керівника громади, треба щось вирішувати із розширенням школи — добудовою чи спорудженням нової. Є потреба у дитячому садку. У планах — будівництво дитсадка, але у цьому році навіть на виготовлення проектно-кошторисної документації буде важко віднайти кошти, оскільки вони були використані на облаштування внутрішніх вбиралень у школі (2 мільйони гривень), на будівництво котельні, що опалює Будинок культури, який тимчасово виконує функцію школи, його утеплення...

— Щодо ФАПу, який нині у пристосованому приміщенні, то є потреба у лікарській амбулаторії, — каже Олександр Трохимець. — Розроблена проектно-кошторисна документація, з місцевого бюджету під будівництво закладено 2,5 мільйона гривень за потреби 6,5 мільйона. Тож шукатимемо або спонсора, або інвестора, щоб таки амбулаторія у Зносичах була. Бо питання медичного обслуговування людей нині серед пріоритетних.

— Наше село не може похвалитися хорошими дорогами: центральна вулиця ще у 1953 році вимощена каменем, відтоді нічого не змінилося, а на інших вулицях білощебеневе покриття, — розповідає староста Галина Барановська. — Навряд чи наш місцевий бюджет буде спроможний без допомоги держави розв’язати цю проблему.

І з нею солідарний немовицький сільський голова Олександр Трохимець.

— Однак є і гарні новини: з області нам повідомили, що держава профінансує 285 мільйонів гривень для будівництва дороги, що проляже через Тинне, Зносичі на колишній Березнівський район. Тож хоч тут матимемо заасфальтовану дорогу, по якій їздитимемо з комфортом, а не труситимемось, як зараз, бруківкою, — підсумувала Галина Барановська.

Фото надано автором.