Війна, звісно, страшна і неприйнятна для звичайної людини річ, але саме на війні — в екстремальній бойовій ситуації, коли кожна мить вирішує своє, а можливо, чиєсь здоров’я, долю і життя, — і розкриваються характер та можливості військових.

Саме на цій війні в нашій армії зародилася нова важлива складова війська — це каста сержантів. Від їх дій в багатьох випадках залежить успіх завдання, а то і життя підлеглих. Адже саме сержант — звісно, мотивований і добре підготовлений — це фундамент армійського колективу. І щасливий той офіцер — командир підрозділу, у кого є такі сержанти. Про одного з них — сержанта десантно-штурмових військ однієї з окремих десантно-штурмових бригад і піде мова в матеріалі.

Готовність захищати Батьківщину у нього в крові

Сержант Микола Лавренчук родом з Волині. На службу до бригади він прийшов одразу після строкової, яку проходив у полку спеціального призначення. Гарна фізична та професійна підготовка, участь у різних навчаннях дали змогу швидко адаптуватись у колективі десантників. І коли почалася війна, і їхню роту перекинули на Луганщину, Микола був готовий до важких випробувань, які лягли на нього і його товаришів.

Микола — той самий навідник кулемета КПВТ, який першим відкрив вогонь по ворогу у чотирнадцятому році. За наказом командира роти Вадима Сухаревського кулеметник погасив вогневу активність ворога і допоміг спецпризначенцям «Альфи». Фактично з першою чергою його кулемета і розпочалась активна фаза війни з російським окупантом. Зі своєю ротою він пройшов найгарячіші бої першого етапу війни львівських десантників — на підступах до Слов’янська, за Георгієвку, Лутугине, Хрящувате, Новосвітлівку, Красне, Круглик, Переможне та луганський аеропорт. В аеропорт вони вилетіли перші трьома Іл-76, успішно сіли і вночі очікували прибуття підкріплення — побратимів з Дніпропетровської бригади, але другий з літаків був підбитий у них на очах... А потім — важкі бої, де львівські десантники гідно протистояли російським окупантам. Микола зі своїми товаришами і виходив в числі останніх захисників летовища. А далі були знову бої, і на жаль, — втрати товаришів... Їхня рота пройшла достойний і героїчний шлях, піт, пролитий десантниками на навчаннях до війни, врятував не одне життя вже в бойових умовах.

Сержанти на цій війні — надійна опора командирів

Миколу Лавренчука згодом призначили командиром відділення, потім головним сержантом взводу, а тепер він — головний сержант батальйону. Пройшов навчання на всіх необхідних курсах його рівня, зокрема і декілька курсів за кордоном, разом із підрозділом брав участь у міжнародних навчаннях. Бойовий досвід і досвід, набутий на курсах по стандартах НАТО, — все це досвідчений сержант передає своїм підлеглим. У підрозділі переважно служать молоді хлопці, тож роботи вистачає. Микола професійно займається швидкісною стрільбою, у складі команди бригади став переможцем минулорічної першості серед частин ДШВ і бронзовим призером першості Збройних Сил України. Використовуючи кожну вільну хвилину, сержант займається з підлеглими, навчає, як виживати на війні, готує до майбутніх боїв — а це хлопцям до вподоби.

— Сподіваємося, що не завжди ми будемо вести позиційну війну і сидіти в окопах, прийде час, і ми рушимо вперед — визволяти нашу землю, тож вміння швидко орієнтуватися і вести влучний вогонь на коротких відстанях, як це було у чотирнадцятому році, нам згодиться якнайкраще, — ділиться сподіваннями головний сержант батальйону.

— Ми разом з перших днів на війні, і Микола як сержант практично зростав у мене на очах. Я впевнений у ньому, знаю його відповідальність і ставлення до своїх обов’язків, у всьому його підтримую, — інформує командир батальйону.

Війна відкрила у Миколі нові якості — якості справжнього лідера військового колективу. Позитивний, розумний, сильний духом і вірою, з потужним бойовим досвідом і мотивацією, з новими підходами та ідеями. Війна не втомила його, вона його загартувала і впевнила у незворотності позитивних змін в армії. Хоча відбуваються ці зміни досить важко, але то вже не від таких сержантів залежить, як Микола.

У жовтні 2015 року десантник отримав відзнаку «Народний Герой України»! Це найвища нагорода військовому від вдячного українського народу, який любить, цінує і пишається своїми достойними захисниками — такими, як сержант Микола Лавренчук і його бойові побратими-десантники!

#АрміяInform_Хмельницький.