На 90 відсотків об’єктів, запропонованих на приватизацію потенційними покупцями, столичні посадовці дали негативну відповідь Регіональному відділенню Фонду держмайна України (ФДМУ) у Вінницькій і Хмельницькій областях. Чому у міністерствах і відомствах, які є власниками майна у регіонах, не поспішають передавати його на аукціони?

Регіональне відділення ФДМУ у Вінницькій і Хмельницькій областях за підсумками минулого року на другому місці за кількістю об’єктів, підготовлених до приватизації. На думку керівника відділення Андрія Маркевича, цей показник міг бути кращий. На 90 відсотків майна, що його пропонували торік до приватизації за ініціативою потенційних покупців, у міністерствах і відомствах відповіли відмовою. Без згоди власника відділення фонду не має права готувати ту чи іншу будівлю до продажу. Аналогічна ситуація також в інших регіонах. На думку співрозмовника, ця проблема — загальнодержавна.

Чим столичні посадовці аргументують відмову? Як поліпшити ситуацію? Які особливості нинішньої приватизації? Хто визначає об’єкти для аукціонів? Як охочим долучитися до аукціону? На ці та інші запитання відповідає керівник Регіонального відділення ФДМУ у Вінницькій і Хмельницькій областях Андрій Маркевич (на знімку).

«Будівля розвалюється, а нам кажуть, не час продавати...»

— Відмову передавати державне майно на приватизацію у міністерствах і відомствах пояснюють по-різному, але суть зводиться до одного — це небажання вникати у ситуацію, — каже Андрій Маркевич. — Звучать фрази на кшталт: «у нас свої плани на об’єкт», «не на часі», «треба ще почекати». Правда це чи ні, ми ж не можемо перевірити. Зате бачимо реальну ситуацію: та чи інша будівля продовжує руйнуватися, обсипається штукатурка, провалюється дах, а власник пише у відповіді, що її приватизація не на часі. Не повинно так бути, щоб вирішення питання залежало від посадовця.

За словами співрозмовника, нині не існує законодавчого примусу, важелів впливу на позицію органу управління чи балансоутримувача стосовно передачі об’єкта державної власності на приватизацію. Не виписано механізму спонукання до прийняття рішення і забезпечення ефективного управління майном. Не прописані критерії ефективності його володінням.

«На мою думку, необхідно внести зміни до закону «Про приватизацію державного та комунального майна», які б передбачали механізм відповідальності за його розпорядження, а також за зволікання розгляду запитів ФДМУ, — зазначає Андрій Маркевич. — У законодавстві не передбачена така відповідальність, там є пункт про ефективне використання майна, але відповідальності за неефективне не прописано».

Після цих слів співрозмовник робить уточнення: «Законодавець передбачив принцип мовчазної згоди при включенні об’єкта до приватизації. Здавалося б, прекрасний принцип: не відповідає власник майна на звернення ФДМУ, вважається, що об’єкт автоматично погоджений на передачу на приватизацію. Однак на ділі це не спрацьовує, надходять сухі формальні відписки».

Як стверджує співрозмовник, є ще одна вимога до власників державного майна. Всі міністерства і відомства зобов’язані щороку у жовтні місяці проводити повну інвентаризацію об’єктів, якими вони управляють, і надавати пропозиції щодо їх включення до переліку приватизації.

Багато міністерств це роблять, але далеко не всі. «Повторю, необхідно законодавчо передбачити більше відповідальності за управління майном (тоді ситуація зміниться і з приватизацією), а також за його збереження чи ефективне використання».

ДОВІДКОВО

Загалом на території Вінницької області нараховується 14 995 об’єктів державної власності. Вони перебувають на балансі 381 структури, що підпорядковані 44 столичним органам управління. Тобто в об’єктів державної власності є 44 господарі. Є що продавати і є кому купувати.

Діяльність Регіонального відділення ФДМУ у Вінницькій і Хмельницькій областях засвідчує, що у більшості випадків центральні органи управління відмовляють у пропозиціях відділення передати те чи інше майно на приватизацію. За словами керівника згаданого відділення ФДМУ Андрія Маркевича, у 2020 році отримали відмови на 90% об’єктів, що пропонували погодити на приватизацію за ініціативою потенційних покупців.

«Відсоток відмов досить значний, — каже Андрій Маркевич. — Якщо майно потрібне для здійснення своїх повноважень, то це одна справа. Але якщо воно розташоване, наприклад, у колишніх райцентрах, які втратили свій статус, і стає непридатним, то його потрібно віддавати на приватизацію.

Законодавчо всі механізми врегульовані, потрібна політична воля органів управління, тобто міністерств і відомств. Якщо нема такої волі, треба вносити зміни до закону і вже в такий спосіб змушувати посадовців не чинити за принципом, про який в народі досить влучно кажуть: ні собі, ні людям.

ЦИТАТА

«Якщо ви бачите у своєму населеному пункті занедбаний об’єкт державної форми власності, можете повідомити про його наявність ФДМУ і запропонувати до приватизації, ми встановимо власника і запропонуємо розглянути питання про надання дозволу на приватизацію. Другий спосіб передачі на приватизацію — це коли майно пропонують органи управління».

(Андрій Маркевич, начальник Регіонального відділення ФДМУ у Вінницькій і Хмельницькій областях).

Фонд держмайна не є тим, хто може своїм вольовим рішенням забрати щось у когось і продати. Вирішити, яке майно передати на приватизацію, має його власник — міністерство чи відомство. Фонд виступає у ролі продавця: нам передали на продаж, ми підготували об’єкт на торги — і продали. Зрозуміло, що постійно спілкуємося з власниками майна, привертаємо їхню увагу до об’єктів, адже з Києва їм не видно, в якому вони стані, працюємо з тими, у кого майно на балансі, але від них мало залежить вирішення питання приватизації... Щоб майно ефективно використовувалося, власнику слід вирішити питання, як з ним бути — самостійно експлуатувати чи передати на приватизацію.

Аукціони без... молотка

Головна відмінність нинішніх аукціонів від попередніх у тому, що їх проводять тільки в електронній формі. Відома донедавна фраза «продано з молотка» залишилася у минулому. Електронний формат торгів запроваджено з березня 2018 року. Зрозуміло, що комп’ютер не потребує молотка.

«Тепер процедура торгів відбувається знеособлено, — розповідає Андрій Маркевич. — Покупці не бачать один одного, не знають, хто торгується. Кожному учаснику присвоюється відповідний номер. Представники фонду зустрічаються з переможцем уже в нотаріуса. Це відбувається тоді, коли приходить час оформлення документів. До того ми не бачимо одне одного і не знаємо, хто є хто з учасників аукціону. Адже заявки на участь у торгах також подаються в електронній формі».

Співрозмовник стверджує, що тепер нема підстав для звинувачення у непрозорості торгів. Відпали претензії через те, нібито комусь з учасників надаємо перевагу, а від когось приховуємо інформацію про той чи інший об’єкт. Будь-хто може зайти на сайт і дізнатися, коли відбудуться наступні торги і за що можна поторгуватися. Все відкрито і для фізичних, і для юридичних осіб. Участь в аукціоні може взяти кожен охочий, хто має кошти для придбання визначеного для себе об’єкта малої приватизації.

Друга особливість нинішніх аукціонів — це можливість торгуватися за об’єкт з будь-якої точки не тільки України, а й інших держав. Обирати майно для купівлі можна у будь-якому регіоні, незалежно від місця проживання учасника аукціону чи місця знаходження уподобаного ним об’єкта. Не дивно, що приблизно 60 відсотків учасників торгів, які купили об’єкти малої приватизації у нашій області, це представники інших регіонів держави.

«Електронні торги посилили конкуренцію на аукціонах, — розповідає Андрій Маркевич. — Нині, не виходячи з офісу чи власного помешкання, можна взяти участь в аукціоні на будь-який об’єкт у будь-якій точці країни. Це спростило доступ до торгів. Тому й стало більше учасників».

Інформація до роздумів

До малої приватизації належать об’єкти, вартість активів яких оцінюється до 250 млн грн. Об’єкти великої приватизації мають ціну відповідно понад 250 млн грн.

На Вінниччині нема майна, що належить до великої приватизації. До речі, аукціони на велику приватизацію уже готуються, Верховна Рада розблокувала велику приватизацію починаючи з 1 травня 2021 року.

За що можна поторгуватися?

Нині Регіональне відділення ФДМУ готує на аукціони на території області 41 об’єкт малої приватизації. З ними можна ознайомитися на сайті відділення.

Найбільш привабливі підприємства поки що у стадії підготовки. Ось декілька назв підприємств, які з часом з’являться на аукціонах. Це — вінницький ювелірний завод «Кристал» (продаватимуться його акції, 100 відсотків яких нині належать державі, загальна вартість 89,9 млн грн); єдиний майновий комплекс «Вінницький авіаційний завод» (стартова ціна поки що не визначена); Вінницька картографічна фабрика (вартість її активів на початок 2021 року становила 28 млн грн), Вінницький лікеро-горілчаний завод (стартова ціна не визначена). Всі підприємства розташовані на території обласного центру, що є однією з переваг під час торгів.

Так само на етапі підготовки низка спиртових заводів — Барський, Бджільнянський, Гайсинський, Мартинівський, Тростянецький, Уладівський.

До речі, на сайті ФДМУ і його регіонального відділення, крім об’єктів приватизації, розміщено покрокову інструкцію участі в аукціоні та придбанні майна. У ній загалом сім кроків і...

За спиртозавод заплатили 55 мільйонів

Під час розмови з Андрієм Маркевичем названо декілька прикладів успішного проведення аукціонів.

Так, початкова ціна на торгах за Немирівський спиртозавод була 49,6 млн грн, а купили підприємство за 55,1 млн грн.

Найбільше зросла вартість іншого підприємства аналогічного профілю — спиртозаводу в селі Овечаче: стартували з 19,8 млн грн, а дійшли до 53 млн грн.

Уп’ятеро дорожче від стартової ціни купив будівлю у місті Бар підприємець із Хмельницького. Йдеться про приміщення, в якому було районне управління статистики. При стартовій ціні 845 тис. грн продали за п’ять мільйонів.

Вінницька область.

Вінницьку картографічну фабрику держава довела до ручки, підприємство не працює, колись тут друкували підручники, побачив світ перший Національний атлас України.

Фото з архіву автора.

ЦИФРИ

За інформацією Регіонального відділення ФДМУ, на території області зростає кількість проданих об’єктів малої приватизації: у 2017-му продано 19 одиниць майна (до бюджету надійшло 4,2 млн грн); у 2018-му — 32 об’єкти (5,4 млн грн); у 2019-му — 41 об’єкт (3,7 млн грн); за перший квартал 2021 року продано вісім об’єктів на загальну суму понад 27 млн грн).

До речі, за кількістю одиниць проданого майна малої приватизації Регіональне відділення ФДМУ на другому місці в державі за підсумками 2020 року.