Вона присвячена 80-річчю від дня народження заслуженого працівника освіти, члена-кореспондента Міжнародної кадрової академії, педагога, фольклориста, доктора філологічних наук, професора, літературознавця, поетеси, члена Національної спілки письменників України, громадської діячки Світлани БАРАБАШ (на знімку).
Представлені матеріали з фондів Літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого висвітлюють наукову, просвітницьку та громадську діяльності видатної землячки. Зокрема те, що пов’язує її з Кіровоградщиною. Тут вона працювала в місцевих вищих навчальних закладах — педінституті ім. О. Пушкіна (нині Центральноукраїнський педуніверситет ім. Володимира Винниченка) та інституті сільськогосподарського машинобудування (нині Центральноукраїнський національний технічний університет). Створена в ЦНТУ за її ініціативи кафедра українознавства набула популярності серед науковців, студентів та громадськості як соціокультурний центр.
Знайшли своє місце на виставці і наукові роботи Світлани Барабаш, як автора понад 200 праць з історії української літератури, сучасного літературознавства, культурології та фольклористики. Серед них — «Чарівне джерело поезії» (1985), «Серце вільне і пісенне» (1989), «Душа прозріє всесвітом очей...» (2004), «Поетичний світ Ліни Костенко» (2003).
Не залишилися поза увагою організаторів презентації і матеріали, що висвітлюють громадську діяльність Світлани Барабаш: її участь у створенні на Кіровоградщині осередку Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, робота в раді Конгресу української інтелігенції, численні культурологічні передачі на радіо та телебаченні, присвячені талановитим землякам.
Загалом Світлана Григорівна залишила помітний слід в історії молодої Української держави, в науці і літературі.
Із віртуальною виставкою можна ознайомитися на сайті музею за посиланням http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar214_u.html
Під керівництвом Світлани Барабаш та під егідою Інституту етнології, мистецтвознавства та фольклористики НАН України в університеті працював Етнологічний центр. З її ініціативи в університеті спільно з Інститутом українознавства Міністерства освіти і науки України пройшла V Міжнародна українознавча конференція, в якій взяли участь учені багатьох країн.
Була незмінною ведучою авторської телепередачі «Вітальня Світлани Барабаш». Як театральний рецензент протягом багатьох років вела телевізійну передачу «Театральне фойє». Є автором поетичних збірок «Золоті причали» (1998), «Засвічу тиху свічку надії» (2017), упорядниця книги українських народних пісень «Пісні з маминого голосу» (2003) та «Ясний серпанок маминої пісні» (у співавторстві з Б. Кузиком, 2004).
Нагороджена орденом княгині Ольги III ст. та медаллю «Петро Могила».
Із написаного...
В нас єдина Україна
Своя у кожного стежина,
І віра в кожного своя.
Та в нас єдина Україна —
Твоя й моя. Твоя й моя.
Єдина, як сльозинка в оці,
Що душу сповнює ущерть.
Безсмертна, як душа
в пророцтві,
Всесильна, як життя і смерть.
Вона — прадавній голос крові,
Вона — прозріння світла мить.
Як життєдайний нерв любові,
Як каяття, вона болить.
Своя у кожного стежина,
І віра в кожного своя.
Та в нас єдина Україна —
Твоя й моя. Твоя й моя.
Червень
Сухий, гарячий, світлий червень
Враз спалахнув вогнем пожеж.
А далі липень, далі серпень...
І біль людський —
без строку й меж.
Мою колиску обпалила
Страшенна, небачена війна.
Вкраїна тяжко голосила.
Ридала мама край вікна.
...Вже півстоліття за плечима.
Горну до себе онуча.
І тато добрими очима
Нас біля хвіртки зустріча.
І навіть в свято Перемоги,
Коли вдягає ордени,
Болять йому важкі дороги
Його останньої війни.
За матеріалами Літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого та сайту «Енциклопедія сучасної України».
Фото з сайту «Енциклопедія сучасної України».
Довідково
Майбутня вчена, громадська діячка і поетеса, відома дослідниця української духовної культури народилася 1941 року в смт Олександрівка Кіровоградської області. Із золотою медаллю закінчила школу. Працювала кореспондентом районної газети, заочно навчалася на факультеті журналістики Львівського держуніверситету імені Івана Франка. Після викладала у вечірній школі робітничої молоді на Донбасі. З 1972 по 1982 роки — на кафедрі української літератури Донецького держуніверситету. У 1979 р. захистила кандидатську дисертацію. Завідувала кафедрою українознавства Кіровоградського національного технічного університету.
