«З рахунків українців автоматично списуватимуть гроші. Хто може втратити свої заощадження». Під таким заголовком солідний інтернет-портал оприлюднив новину про те, що буцімто «...в Україні повноцінно запрацювала система виконавчого провадження, яка даватиме змогу заарештовувати гроші на банківських рахунках українців-боржників автоматично...». Раніше, мовляв, для того, аби списати борги,.. виконавчій службі доводилося спочатку знаходити гроші на рахунках... Часто банки відмовлялися надавати виконавцям таку інформацію, що ускладнювало процес стягнення боргів.

У разі виявлення рахунків боржника виконавцям потрібно було надсилати ще один лист з вимогою арештувати кошти. Уся процедура була тривалою, адже усі запити потрібно було надсилати у паперовій формі. Це ускладнювало процес погашення боргів.

Проте у квітні 2021 року Нацбанк оновив свої положення щодо розкриття банківської таємниці. Тепер на вимогу виконавців банки надають інформацію не лише про наявність рахунків боржника, а і їх номери та залишки коштів на них.

Водночас Мін’юст дозволив використовувати Автоматизовану систему виконавчого провадження для виявлення й арешту коштів на рахунках у всіх виконавчих провадженнях, а не лише в тих, що стосуються сплати аліментів, як було раніше. Це означає, що виявити банківські рахунки боржників та залишки на них, а також арештувати ці кошти для державних та приватних виконавців стало набагато простіше.

До Автоматизованої системи виконавчого провадження вже підключені мало не з десяток банків. Понад 40 установ тестують систему і невдовзі долучаться до неї, а 11 банків ведуть переговори про підключення до тестового середовища.

Закінчується повідомлення тим, що «автоматично арештовувати» кошти на рахунках можна всім боржникам, які потрапили до відповідного реєстру боржників.

Зауважимо, йдеться не про беззастережне списання, а про арешт коштів, що далеко не одне й те саме.

Щоб переконатися у справедливості наших міркувань, зайшли на портал Міністерства юстиції України, де серед іншого знайшли інформацію, озаглавлену «Кошти з банківських рахунків боржників НЕ списуватимуть автоматично». У ній, зокрема, сказано, що «...кошти на вашому банківському рахунку можуть бути арештовані в автоматизованому режимі. Але при цьому не йдеться про автоматичне списання!..».

Далі Міністерство юстиції України роз’яснює, що відповідно до реалізації... постанови про арешт/зняття з арешту коштів на рахунках боржників державні та приватні виконавці мають можливість направляти до банків через Автоматизовану систему виконавчого провадження без обмежень за категоріями стягнення.

Тобто, Мін’юст реалізував технічні зміни інформаційної взаємодії виконавців із банками за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Раніше така процедура була досить складною. Нині ж взаємодія між виконавцями і банками відбувається в електронному режимі, а не тільки поштовим зв’язком.

Кажучи простою мовою, факти несплати штрафу за порушення правил дорожнього руху або комунальних послуг чи наявності заборгованості в тому числі у сплаті аліментів на утримання дитини чи виплату заробітної плати спочатку має підтвердити своїм відповідним рішенням суд або інший орган чи посадова особа. Якщо після цього боржник так і не повертає кошти — до справи береться Державна виконавча служба або приватні виконавці. Вони, зокрема, можуть арештувати кошти на банківських рахунках боржника. Саме процедуру комунікації між виконавцями та банками і спростили, наголошують у Мін’юсті і додають, що «...державне підприємство «Національні інформаційні системи»... доопрацьовує програмне забезпечення АСВП щодо запровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації про банківські рахунки боржника...

Після того як програмне забезпечення повноцінно запрацює, банки повідомлятимуть в електронному режимі не лише факт наявності банківських рахунків у боржника, а і їх номери та суми залишків на них. Тобто, з’явиться можливість накладати арешт винятково на один рахунок боржника в одному банку, а не на всі його рахунки в різних банківських установах, як це відбувається зараз. Відповідно, коштами на неарештованих рахунках їх власник зможе вільно розпоряджатися...»

Насамкінець Мін’юст застерігає, що все це можливо тільки у разі відкриття виконавчого провадження! Тож, аби арешт коштів не став для когось неприємним сюрпризом — існує кілька платформ, на яких можна самостійно перевірити наявність боргів. Це Єдиний реєстр боржників; портал Онлайн-будинок юстиції; електронний сервіс державних послуг «Дія»; Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП).

Підсумуємо. На папері, нібито, все чітко і законно. Розписано і регламентовано. А де гарантія, що все запрацює, як швейцарський годинник? Без збоїв і перекосів. Немає такої гарантії. Згадайте кілька недавніх випадків у Київському метрополітені, коли десятки тисяч киян, маючи на руках квитки, щоб потрапити до вагонів підземки, мусили повторно оплачувати проїзд.

А до виконавчої служби, при всій нашій повазі, не маємо чомусь довіри. Мали сумний досвід, коли халатні виконавці просто забули підшити до справи рішення суду про виплату заборгованості та зняття арешту з автомобіля, купленого в кредит 1998 року і проданого — увага ...2010-го! Уявляєте здивування нового власника, коли він, намагаючись поставити авто на облік, раптом виявив, що воно, нібито, під арештом! Добре, що копії документів від 2002-го збереглися у продавця, тобто, попереднього власника. Людський фактор, скажете?

А нам це нагадує ситуацію з дитиною, яка раптом отримала досі небачену дитячу забавку і тепер не може нею награтися: то тягає її на мотузочці, то сховає під ліжко, то поставить на стіл, то пхає брудну до рота... Та й нехай би собі вовтузилося, коли б своїми діями не завдавало клопоту оточенню! Пам’ятаєте, як у тій приказці, чим би дитя не тішилося?

Але ж маємо зовсім інше. На карту поставлено якщо не долі, то спокій і добробут мільйонів людей, які завдяки електронному розчерку чиновника від Феміди можуть стати заручниками ситуації! Хто убезпечить їх від людського фактору? І ще одне непокоїть. А як усе-таки у нашій державі справи з дотриманням банківської таємниці? Вона є чи її нема?

Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.