Під час лекційних і практичних занять вони з’ясовують, як виникає та розвивається індивідуальна і громадська думка. Спираючись на працю англійського політичного діяча та історика Джеймса Брайса (1838—1922) «The American Commonwealth» («Американська республіка») і дослідження українського вченого Степана Сірополка, студенти готують власні журналістські матеріали, в яких розкривають чотири етапи морально-психологічного процесу формування своєї думки про той чи той факт, подію, явище, особистість (політика, громадського діяча, письменника, вченого тощо).

Такий методологічний підхід дає можливість студентам усвідомити, що компетентне відображення і формування індивідуальної і громадської думки — це двобічний психолого-педагогічний процес, в якому центральною, організуючою особою є журналіст. Тому оцінювати журналіста повинні не лише як фахівця, який натренувався збирати факти, описувати і поширювати їх, а як такого, що своїм словом, яке йде не лише із знання, а й із душі, переконання, усвідомлення своєї української національної гідності та ідентичності. Адже журналіст перестає бути справжнім журналістом, якщо втрачає духовні, національно-моральні орієнтири.

Журналістська інформація — товар, але він не повинен бути лише жовтим. Орієнтири на скандали, сенсації, страх, смерть, секс, сміх і гроші — це хибні орієнтири, бо спрямовані на деградацію людини, громади, суспільства. Кожен засіб масової інформації обирає свою концепцію функціонування, але всі газетні, теле- і радіоматеріали, повідомлення у соціальних мережах (інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні) мають сприяти інтелектуальному, національному, духовному, моральному, естетичному вихованню читачів, глядачів, слухачів. Створюючи свої матеріали, студенти поглиблюють теоретичні знання, що громадська думка є багатосуб’єктним складним утворенням реальної свідомості, це — емоційно-вольовий, морально-психологічний стан плюралістичного суспільства.

Запрошую ознайомитися з роздумами студентки Анастасії Диняк про самоусвідомлення української національної ідентичності.

Василь ЛИЗАНЧУК, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, лавреат премії імені В’ячеслава Чорновола в галузі журналістики і публіцистики.