Дослідники відвідають десять областей України, щоб записати свідченням очевидців Голодомору та інтерв’ю з краєзнавцями, відшукати нові експонати й зафіксувати місця масового поховання загиблих від штучного голоду, організованого Сталіним.
Експедиційний маршрут проляже через Херсонську, Миколаївську, Харківську, Дніпропетровську, Полтавську, Запорізьку, Донецьку, Луганську, Вінницьку та Хмельницьку області.
Як зазначають організатори проекту, який реалізується за підтримки Українського культурного фонду, свідків Голодомору 1932-1933 років майже не залишилося, тож «їхній досвід є безцінним надбанням усної історії».
«Для Музею проект є одним із стратегічних напрямів діяльності, адже накопичення і поширення знань про Голодомор допомагає застерегти суспільство від повторення злочину геноциду», — каже координатор проекту Михайло Костів.
На основі записаних інтерв’ю працівники музею планують створити 10 медійних відеоісторій та лонгрідів. Також усі зібрані свідчення будуть оцифровані і представлені на онлайн-платформі музею «Свідчення», де вже зберігаються понад 800 історій очевидців Голодомору.
Минулого року команда Музею Голодомору спільно з медіакомпанією Ukraїner відвідала дев’ять областей — протягом 30 днів дослідники побували у 64 населених пунктах із 33 районів, де записали свідчення 120 очевидців геноциду українського народу. Дехто з них передав до Музею матеріальні свідчення масштабної гуманітарної катастрофи. Ці унікальні речі, що розповідають родинні історії, тепер у фондах та в експозиції закладу.
Під час експедиції також відбулися зустрічі з 55 краєзнавцями та було зафіксовано 66 місць масового поховання жертв голодомору.
