Ось така вода тече з-під кранів у славутчан.
Так «щастить» не всім. Дехто отримує «квас». А хто — і просто «узвар». Саме таке враження складається у багатьох славутчан, що підставляють склянку під кран, аби набрати води. Але замість чистої і прозорої звідти тече рідина, яку важко назвати просто брудною чи іржавою. Жителі міста засипали соціальні мережі фото, на яких замість води рідина коричневого кольору… Коштує незвичний напій майже сорок гривень за кубометр. Це, звичайно, дешевше як пляшка пива. Але ж і споживати таку воду неможливо.
А такі мережі доводиться ремонтувати місцевим комунальникам.
Подібні проблеми в місті виникають не вперше. Останніми роками влітку славутчанам доводиться спостерігати цю «пивну воду». І раніше це викликало чимало нарікань. А тепер, коли тарифи на водопостачання доволі високі, й поготів. Бо навіть якщо таку воду не пити, то все одно доводиться використовувати в різних технічних цілях. А, відповідно, і платити за неї як за якісний продукт.
Щоб привернути увагу влади до проблеми, в соцмережах навіть запропонували привезти з різних мікрорайонів до міськради хоча б по склянці води з-під крана. Таким чином продемонструвати, що страждає все місто.
Про те, що проблема існує і має давнє коріння, знають усі. Останніх пару років у найспекотніші дні славутчани отримують саме таку воду. І кожного разу місцевий водоканал та влада змушені виправдовуватися.
Пояснення від Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства прозвучали й тепер. Швидко відреагувавши на скарги, там провели обстеження найбільш проблемних ділянок. Причому до цих перевірок залучили й місцевих депутатів та спеціалістів різних структурних підрозділів. Поки перевіряли, ще й провели обслуговування обладнання кількох свердловин та усунули особливо складні затори каналізації на кількох вулицях. Також залатали тріщини та з’єднали водопровідні труби, які просто порвалися.
Люди попрацювали. Але проблему це не вирішило. У виконкомі міськради мають пояснення ситуації. Кажуть, із початком весняно-літнього сезону споживання води у приватному секторі значно збільшується, бо власники присадибних ділянок використовують її для поливу городів, клумб і теплиць. А міська система водопостачання не розрахована на таке використання.
Надмірне споживання призводить до перепадів тиску у водогонах, а тому і рвуться труби. До того ж із них всередині зривається іржа, яка і потрапляє у воду.
В міськраді підрахували: якщо раніше місто використовувало до п’яти тисяч кубометрів води за добу, то в спекотні дні цифра піднялась до семи тисяч.
Тому й просять всіх раціонально використовувати питну воду. А ще — встановлювати водяні
лічильники.
Останнє — це вже не просто вимога часу, а й життєва необхідність для славутчан. Бо важко уявити, щоб хтось щодня щедро заливав городи водою, котра коштує недешево. А берегли б воду — берегли б і мережі!
І все ж це навряд чи змінило б ситуацію кардинально. Не так городи, як саме старі мережі є найбільшим злом. Бо, як запевняє влада, із водозабору вода виходить чистою, а забруднення відбувається саме в застарілих сталевих, чавунних та азбестоцементних трубах. Тож у міста є лише один вихід — заміна центральних водопровідних мереж. Причому оновити потрібно до сімдесяти відсотків сталевих та чавунних труб.
Завдання зрозуміле. Але яким коштом його виконати? Комунальники пробують замінювати заіржавілі труби на нові пластикові. Але визнають: ця робота — на роки. Хоч би якими високими видавалися споживачам тарифи за водопостачання, це мізер порівняно з масштабністю завдання. Бюджет громади теж не потягне таке. Ну а уряд з його фінансами до подібних проблем місцевого господарського значення стосунку не має.
То як бути славутчанам?
У водоканалі поки радять таке: якщо вже поливаєте городи, то робіть це вночі, щоб було менше навантаження на мережу. А якщо набираєте воду у ванну, то робіть це дуже поволі. Можливо, тоді іржі буде менше. Але якої б якості не була вода, платити за неї все одно доведеться.
Фото з відкритих джерел.
