Здається, спокійнішого місця, ніж пасіка, годі й шукати. Та насправді ці райські куточки умиротворення час від часу потрясають справжні катаклізми, коли раптово гинуть десятки і сотні тисяч комах. У таких випадках пасічники здебільшого звинувачують аграріїв, котрі розпиляють над полями різні хімікати без попередження. Ті ж від таких дій відхрещуються.

Бджоли про все це не знають. Вони безупинно трудяться, краплинку за краплинкою приносять тонни меду, вирощують малечу... І хочуть одного — аби їх просто лишили у спокої.

Проблема масової загибелі набула такого поширення, що навесні, ще до початку робіт на полях, у Хмельницькій ОДА вирішили зібрати пасічників та представників агрохолдингів, щоб ті домовились, як обом сторонам працювати, щоб не зазнавати втрат і збитків. Головним було розробити алгоритм взаємодії, який не допускав би отруєння бджіл.

— Щорічно в області виробляють до шести тисяч тонн меду, з яких 70 відсотків експортують. Це важлива складова аграрного бізнесу, тому питання безпечності бджільництва є важливим і для виробничників, і для влади, — задав тон розмові заступник голови ОДА Володимир Білик.

Тоді вкотре йшлося про те, що на полях можна застосовувати лише ті агрохімікати, які пройшли державну реєстрацію і включені в перелік препаратів, дозволених до використання. А ще — про необхідність дотримуватись під час обробки визначених санітарних зон. Два прості правила, які мали би убезпечити бджолині сім’ї від трагедій. Але чи так просто їх дотримуватись?

Заступник голови асоціації бджолярів області Антон Шостак укотре серед основних проблем пасічників називав проведення обробітку полів отрутохімікатами та недотримання санітарних норм під час внесення пестицидів.

Цікаво, що представники агрохолдингів, котрі були присутні на зустрічі, готові були у всьому підтримати бджолярів. Розповіли навіть про формування інтерактивної карти, яка інформує пасічників про обробітки, тип отрутохімікатів, контактні дані агрономів тощо.

Такі зустрічі представники влади провели і в багатьох громадах. І, здавалось, порозуміння знайдено, проблему ліквідовано.

Та ні.

Замість меду — лише збитки

Уже за кілька місяців про загибель бджіл на своїй пасіці розповів житель села Лісківці у Кам’янець-Подільському районі Юрій Костенюк. Він навіть зняв відео, в якому видно, як бджоли, не долітаючи до вулика, падали і гинули в судомах.

Розповів, що понад дві третини комах загинуло.

Родина пасічників у розпачі. Адже в планах було розширення господарства. Цього літа хотіли отримати до ста бджолосімей. Сподівались викачати більше тонни меду. Але всі плани рухнули.

Причому таке трапляється вже другий рік поспіль. Тому, зрозуміло, родина намагається розібратися, де ж причина їхніх втрат? Не прагнуть нікого безпідставно звинувачувати, але помітили, що все відбувається після того, як фермери по сусідству починають обробляти поля.

Останні звинувачення усіляко спростовують. Тож пасічники Костенюки зібрали комісію, надали зразки бджіл і рослин з поля і навіть хотіли спрямувати зразки на дослідження до лабораторії. Та з’ясувалось, що підтвердити присутність чималої кількості хімікатів в організмі у комах лабораторії просто не можуть.

Коментар фахівця

Як повідомив заступник начальника управління — начальник відділу організації протиепізоотичної роботи управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в області Ігор Гузар, у першому півріччі через загибель бджіл до служби звернулось шістнадцять пасічників. Загалом у них загинуло майже півтисячі бджолосімей. Ймовірно, це сталось через отруєння пестицидами, зокрема фунгіцидами.

У деяких випадках бджолярам вдавалося домовитись із сільгоспвиробниками про відшкодування збитків. А коли ні — пасічники зверталися до суду.

Коли домовитися не виходить

Аж ніяк не всім вдається довести причетність аграріїв до втрат на пасіках. Часто агровиробники переконують, що жодної їхньої вини немає. І ніхто не має права вимагати, щоб вони не використовували хімікати для обробітку полів. Бо інакше бур’яни, шкідники й хвороби знищать усе посіяне, і тоді збитки будуть ще більшими, ніж на пасіках.

Часто говорять і про те, що попереджають власників вуликів про роботи на полях, але ті не реагують і не закривають льотки: хтось сподівається, що все обійдеться. А хтось просто не хоче втратити мед, який принесуть бджоли упродовж кількох днів.

На початку сезону загинули сотні тисяч комах і у п’яти селах колишнього Віньковецького району. У час збирання меду пасічники втратили десятки бджолосімей. Розповідали, сталось це в той момент, коли на сусідніх полях працювала техніка з розпилювачами. Але, як стверджували пасічники, офіційно ніхто не повідомляв їх про такі роботи.

У Зіньківській сільраді, де розбиралися із конфліктною ситуацією, пояснили, що на цій території господарює понад десяток орендарів. Встановити, хто міг використати без попередження хімікати, і які саме то були препарати, важко. Та навіть якщо і вдалося б це зробити, покарання навряд чи злякає порушників. Їм загрожує хіба що штраф у 170—243 гривні. І лише якщо експертиза доведе загибель бджіл від отрутохімікатів, пасічники можуть позиватися до сільгоспвиробників у суді.

Але ж і у агровиробників свої «залізні» аргументи невинуватості. В одному із товариств, яке працює на землях, де стався конфлікт, розповіли, що в їхньому господарстві також є доволі велика пасіка. А тому йти всупереч правилам — собі ж шкодити. У цьому господарстві твердять, що засоби захисту рослин розпилюють тільки вночі: так і дія хімікатів ефективніша, і для комах та інших представників тваринного світу немає загроз.

В іншому товаристві повідомили, що поля взагалі не обробляли через погані погодні умови...

Та й решта орендарів свою причетність до отруєння комах усіляко спростовують.

Винні отрутохімікати. А люди?

З квітня по липень — найгарячіший сезон для бджіл. І найнебезпечніший.

Як стверджують фахівці, жодна хвороба не могла бути причиною масової їх загибелі у доволі короткі терміни. Тож єдиною причиною залишаються отруйні речовини, що використовуються на полях.

За словами Ігоря Гузара, за чотири роки із досліджених 180 зразків у 70 підтвердилось, що комахи загинули від хімікатів. Але навіть тоді, коли отруєння бджіл не вдалося підтвердити, це зовсім не означає, що хімікати не використовувались.

Немає сумніву, хімікати винні. А люди?

Закон про бджільництво, в якому зазначено, які норми мають діяти під час обробки полів поблизу пасік, надає певний захист бджолярам. Та, як завжди, підводить його дотримання.

Буква закону

«Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату».

(Закон України «Про бджільництво», ч. 2 ст. 37)

Хмельницька область.