Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА

І не лише тому, що вересень — це завжди початок бюджетного процесу, а й насамперед тому, що Верховна Рада мала розглядати два великі та важливі законопроекти — про деолігархизацію (№ 5599) та зміни до Податкового кодексу (№ 5600). Обговорення цих законопроектів, охрещених «антиолігархічним пакетом», обіцяло бути гарячим і довгим, адже однозначної оцінки щодо цих проектів ні в політиків, ні в експертів не було, натомість поправок до другого читання до них надійшло чимало.

Шоста сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання розпочалася сьомого вересня і збіглася у часі з п’ятою Всесвітньою конференцією голів парламентів, участь у якій взяла заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

Щодо роботи законодавчого органу, то його пріоритетами на шосту сесію, за словами глави парламенту Дмитра Разумкова, є ухвалення законів, які сприятимуть економічному зростанню та боротьбі з пандемією коронавірусу, прийняття бюджету на 2022 рік, поліпшення умов життя українців, а також реформа судочинства.

Серед таких документів, ухвалених у цілому, законопроекти: «Про внесення змін до Закону України «Про індустріальні парки», спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках», «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків», «Про віртуальні активи». Конституційною більшістю було ухвалено й законопроект «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо уточнення окремих положень».
Водночас Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроекти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування», «Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944—1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки».
Крім того, парламент ухвалив низку важливих заяв: «Про Заяву Верховної Ради України щодо незаконного затримання першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова та інших представників корінного кримськотатарського народу Криму на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим державою-агресором Російською Федерацією», «Про Заяву Верховної Ради України щодо нелегітимності виборів депутатів Державної Думи Російської Федерації 2021 року».

«Жодна держава, а особливо держава-агресор, не може проводити свої вибори на наших тимчасово окупованих територіях. Крапка. Ми закликаємо парламенти іноземних держав та міжнародні парламентські організації надати належну оцінку фальсифікованим парламентським виборам та фактам незаконного голосування», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Щодо законопроекту про деолігархизацію, повна назва якого «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» (№ 5599), то його проходження у парламенті виявило низку проблем. Насамперед, вивело конфлікт між главою парламенту та провладною фракцією «Слуга народу» назовні. Через це заяви про ймовірну відставку Дмитра Разумкова з посади глави парламенту залунали ще гучніше. Власне, незадовго до старту сесії спочатку Омбудсмен, а потім і чотири опозиційні парламентські фракції виступили за те, щоб цей законопроект було спрямовано на експертизу до Венеційської комісії.

Проти направлення законопроекту до Венеційської комісії виступила лише фракція «Слуга народу». Мовляв, це збільшить час розгляду законопроекту у другому читанні, до якого й так надійшло понад 1200 поправок. Серед цих поправок були й зауваження від Дмитра Разумкова. Вони, зокрема, стосувалися органу, який мав складати список олігархів. Проте Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики застосував постатейну процедуру розгляду документа і сформулював 13 комплексних поправок до законопроекту № 5599, не запросивши при цьому авторів поправок на своє засідання. Це спричинило першу хвилю обурення. Друга стосувалася процедури постатейного розгляду, яку «Слуги народу» запропонували застосувати й у сесійній залі. Більшість опозиційних фракцій виступила категорично проти цього, адже подавати поправки до законопроектів — це конституційне право народних депутатів. Утім, для визначення процедури було необхідне голосування у сесійній залі. І воно було. Цим голосуванням 271 депутат підтримав пропозицію про розгляд законопроекту за структурними частинами. Ситуація ще більше загострилася після того, як опозиційні фракції спробували відсторонити

Першого заступника Голови Верховної Ради від ведення пленарного засідання. Але така пропозиція не набрала достатньої кількості голосів («за» — 61). На підтвердження законності своїх дій Руслан Стефанчук навіть продемонстрував народним депутатам документи про правомірність застосування процедури ед-хок під час розгляду законопроекту № 5599.

Зрештою, за результатами голосування було підтримано основні, вирішальні або зумовлюючі поправки, і закон про деолігархізацію було ухвалено у другому читанні та в цілому 279 голосами «за».

Глава парламенту не брав участі у цьому та низці інших пленарних засідань через позитивний тест на COVID-19. Утім, Дмитро Разумков продовжив виконувати обов’язки Голови Верховної Ради і вів засідання погоджувальної ради у режимі відеозв’язку та навіть скликав позачергове засідання парламенту. Вже після ухвалення деолігархічного законопроекту він зауважив, що поспішне його ухвалення призвело до неузгодженостей у документі. А прискорений розгляд дає підстави народним депутатам звертатися до Конституційного Суду щодо ухваленого закону.

Після таких баталій інший важливий і бюджетоутворюючий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№ 5600), до якого надійшло понад 11 тисяч поправок, народні депутати вирішили відкласти.

Сам проект Державного бюджету уряд вчасно подав до парламенту. Депутати взяли його до роботи і тепер вдосконалюватимуть документ у стінах парламенту. Проте цілком імовірно, що розглядатимуть його вже під головуванням нового глави парламенту. Адже в останній день вересня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія звернувся до Дмитра Разумкова з проханням видати підписні листи для збору підписів народних депутатів під пропозицією про відкликання Голови Верховної Ради. Дмитро Разумков розписав відповідний документ на апарат парламенту, наголосивши, що не зволікатиме з процесом.