Водночас парламентарії проконтролюють, щоб відповідний інвестиційний договір було реалізовано на користь закладу освіти.

Під час обговорення проблеми на засіданні комітету народні депутати, здається, і самі були не впевнені в тому, що їм це вдасться.

— Я категорично проти забудови території університетів як механізму залучення грошей для якихось подальших речей, — наголосив народний депутат Роман Грищук. — Тому що в нас немає жодного вдалого прикладу... Я шукав правові механізми для того, щоб зупинити забудову НАУ. Але є тільки три шляхи: рішення університету (наукової ради і ректора), ліквідація університету, чого не буде, і в судовому порядку.

Дозвіл на таку забудову ДАБІ (нібито ліквідована структура) видала 14 вересня — в останній день свого функціонування в попередньому форматі. «У дозволі ДАБІ йдеться про 14 житлових комплексів на території НАУ: за містобудівними умовами — на 1900 квартир, за дозволом ДАБІ — на 1659 квартир. Постає запитання, де все це буде побудовано, тому що стадіон НАУ в плачевному стані, і його вже намагалися одного разу забудувати — тоді громада висловилася проти...», — нагадав Роман Грищук.

Ректор НАУ Максим Луцький, який перебуває на посаді півроку, переконував, що всі дозвільні документи на будівництво є законними і чинними, а МОН не є стороною, відповідальною за отримання дозволу ДАБІ, — це прерогатива адміністрації університету. Обіцяв, що зробить усе, щоб процес був прозорий, щоб не повторилися цинічні і масштабні зловживання, в яких звинувачують попереднє керівництво. «Ми будемо будувати університет майбутнього. Усі гуртожитки НАУ будуть відремонтовані, тому що сума інвестицій, яка буде спрямована в університет, сягає 500 мільйонів гривень чи навіть більше, — змалював оптимістичну картину ректор. — Територія, яка буде забудовуватись, жодним чином ніколи не використовувалась і не буде використовуватись в навчальному процесі. Грошей від держави ми не чекаємо. Нам потрібно збудувати чотири нові корпуси... Ми отримаємо нові спорткомплекс, стадіон, центр культури та мистецтв, нову їдальню...». За його словами, в НАУ хочуть навчатись чимало студентів з-за кордону, проте жахливий стан гуртожитків спонукає їх обирати інші варіанти. «Приїхали китайці — самі відремонтували там собі два поверхи. Ми не в змозі...», — поскаржився ректор.

«Те, що ви отримали у спадок від колишнього керівництва, — жахає, — визнав народний депутат Валерій Колюх — Ми розуміємо, щоб виправити ситуацію з ремонтом гуртожитків, розбудовою інфраструктури, мабуть, іншого виходу немає, ніж залучення інвестиційних проектів». Його колеги Олександр Лукашев та Іван Кириленко закликали зробити все можливе, щоб реалізувався цей інвестиційний проект.

Голова комітету Сергій Бабак наголосив, що «ми рухаємося до фінансової автономії університетів», проте «треба попрацювати над механізмами контролю», щоб запобігти можливим зловживанням. У нас немає культури виконання інвестиційних угод і немає законодавства, яке б дозволяло за цим простежити, зауважив Роман Грищук. «Якщо ми як держава не можемо забезпечити не просто повне утримання, а ще й інвестиції в розвиток університетів, маємо шукати інші шляхи. Інвестиційні договори — один із таких шляхів. Але вони мають бути правильно прописані з правильним механізмом контролю», — наголосив Сергій Бабак і додав, що не може пригадати жодного випадку, коли ректор відповів перед законом за складені з порушеннями інвестиційні договори або за їх невиконання.

Що саме і де саме будуватимуть в НАУ, Максим Луцький пообіцяв розповісти за півтора місяця під час презентації. З огляду на це комітет повернеться до цієї теми в листопаді. Крім того, з ініціативи Сергія Бабака комітет ухвалив рішення звернутися до Кабміну за роз’ясненнями щодо стану законодавчої бази, яка врегульовує право університетів розпоряджатися своїми землею і майном.