Повідомляється, що палива в Україні закачали до підземних сховищ удосталь — навіть більше, ніж зазвичай на цю пору, і його вистачить для безперешкодного проходження холодного сезону. Побутовим споживачам продаватимуть газ, як і передбачено річними контрактами із постачальниками: як правило, це дешевше восьми гривень за кубометр. Забезпечать доступним газом і теплопостачальні підприємства, які надають населенню централізовані послуги з опалення та транспортування гарячої води.

Старе забули, нового не придумали

Скептиків та інтелектуалів запевнення у стабільному і безперебійному теплопостачанні не заколисують. Бо як може бути так, що на світових хабах вартість кубометра природного газу «зашкалила» за 30 і наблизилась до 40 гривень, а в Україні він коштує побутовим споживачам у кілька разів дешевше? Такі «ножиці» схожі на рушницю, яку драматург повісив на цвях у першому акті своєї п’єси: пізніше вона обов’язково вистрілить.

Хоч актуальності енергозбереження ніхто не скасовував, останнім часом спостерігаємо певний парадокс. 10—15 років тому такі терміни, як енергоефективність та енергоощадливість, на Сумщині не зникали з лексикону чиновників. Вони постійно звучали на брифінгах, прес-конференціях і круглих столах, де озвучували свіжі цифри: скільки встановлено замість газових опалювальних котлів альтернативних, які працюють на торфі, дровах або пелетах, скільки замінено «дірявих» вікон чи дверей, скільки утеплено квадратних метрів дахів і фасадів. А найголовніше — скільки завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій заощадили природного газу. Останній показник аналізували вздовж і впоперек, озвучували у відсотках, кубометрах, джоулях і у структурі ВВП.

Періодично, не рідше разу на рік, у Сумах проходили велелюдні спеціалізовані виставки, на яких підприємства пропонували теплоізоляційні матеріали, твердопаливні обігрівальні котли та інше енергоощадне обладнання. Свою продукцію презентували учасники з інших областей і навіть з інших держав. Між потенційними продавцями і покупцями укладались угоди, які «на виході» давали головне: скорочення на Сумщині обсягів спаленого газу.

Нині вже важко пригадати, коли в регіоні відбулась остання виставка енергозберігаючого обладнання, матеріалів і технологій. У департаменті житлово-комунального господарства та енерго-
ефективності Сумської облдержадміністрації ви-знають: принаймні, останні 3—5 років такі заходи точно не проводили. Показово, що слово «енергоефективність» з’явилось у назві департаменту не так давно — раніше замість нього було словосполучення «паливно-енергетичний комплекс». Зміна назви, очевидно, мала підкреслити переорієнтацію політики влади на розширення і пришвидшення енергоощадних заходів та інтенсивне використання альтернативних ресурсів. Однак метаморфози не сталось: як правило, останнім часом коли десь на Сумщині і впроваджується енергозберігаючий проект, то це відбувається за підтримки та участі зарубіжних партнерів.

Час ніби зупинився в кабінетах профільного департаменту облдержадміністрації. У коридорі на стіні висить банер «Енергоефективні технології у ЖКГ», на якому зазначено дату: 2019 рік. Навіть подяки та грамоти, якими прикрасили вестибюль, датовано 2018—2019 роками. Загалом їх п’ять чи шість, з яких дві стосуються перемог команди департаменту в якихось спортивних змаганнях.

Заступник директора департаменту Анатолій Ворожко каже: розв’язання проблем житлово-комунального господарства області, від формування тарифів до технічних питань, повністю перемістилось до центрів об’єднаних територіальних громад.

— Ми лише впроваджуємо державну політику в цій сфері: організовуємо семінари, роз’яснюємо ті чи інші нюанси, — каже він. — А щоб прийти кудись і сказати: робіть ось так і так, цього ми не можемо.

Краще серед гіршого

Об’єктивний аналіз енергоощадної ситуації свідчить: на Сумщині вона, попри все, краща за загальнодержавну. В області обладнали приладами обліку теплової енергії 85 відсотків будинків, тоді як у середньому по Україні цей показник становить 82 відсотки. Сумщина довго залишалась лідером із реалізації програми «теплих» кредитів. Починаючи з 2016 року, коли споживачам стали надавати таку допомогу, в області було укладено понад 28 тисяч фінансових договорів. Але на сьогодні це вже не перше, а друге місце в Україні. Щодо загальної суми виданих «теплих» кредитів — 502 мільйони гривень, — то область із п’ятої, а потім сьомої поступово «з’їхала» на восьму позицію в державі.

Показово, що більшість виданих «теплих» кредитів споживачі області використали на придбання енергозберігаючих матеріалів — на це витратили майже 443 мільйони гривень із вищеназваних 502 мільйонів. На встановлення обігрівальних котлів, які працюють не на газі, а на якомусь альтернативному паливі, пішло лише 33 мільйони гривень.

На Сумщині впродовж 2016—2020 років діяла обласна програма відшкодування частини відсотків за «теплими» кредитами, виданими на впровадження енергозберігаючих заходів у житлових будинках. У 2016-му споживачам у рамках цієї програми компенсували 42,2 тисячі гривень, а в наступні два роки — відповідно 186 і 195 мільйонів гривень. Пік допомоги з обласного бюджету припав на 2019 рік — тоді на відшкодування частини відсотків за «теплими» кредитами спрямували майже 800 тисяч гривень. Наступного року фінансування зменшилось майже вдвічі, а нинішнього нікому не видали ні копійки: «стара» обласна програма завершилась, а нову не прийняли.

Зниження в регіоні обсягів і темпів «енергоефективної» роботи ілюструється й іншими показниками. Загалом, у 2016—2020 роках на теплопостачальних підприємствах та у бюджетній сфері Сумщини замінили на сучасні 149 опалювальних котлів. Показово, що абсолютна їх більшість —  122 — працює на твердому паливі і лише 27 — на газі. Однак в останні два роки спостерігаємо іншу тенденцію: половина придбаних і встановлених котлів працює не на альтернативному паливі, а на «золотому» газі. Різко зменшилась і кількість енергоефективних приладів, якими замінили застарілі. Минулого року у бюджетній сфері області встановили лише сім нових обігрівальних котлів, а нинішнього — поки що 12. Отже, середньорічні обсяги заміни застарілих опалювальних котлів на сучасні зменшились у 3—5 разів. До того ж, повторимося, майже половина придбаних останніми роками приладів працює не на трісках чи пелетах, а на газі.

Таємниця за сімома замками?

Залишилося відповісти на головне запитання: наскільки завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій та реалізації проектів з підвищення енергоефективності опалювального обладнання на Сумщині зменшились обсяги споживання природного газу? Цей показник виявився таємницею за сімома замками. У прес-службі компанії «Сумигаз» замість чіткої відповіді на запитання кореспонденту «Голосу України» запропонували надіслати офіційний запит. Коли я це зробив — відправив три запитання електронною поштою, — із газопостачальної компанії поінформували, що відповідатимуть лише на офіційне звернення засобу масової інформації.

До таких технологій зазвичай вдаються, коли «похвастатись» особливо нічим. На сайті ТОВ «СумигазЗбут» повідомляється, що минулого року майже 388 тисячам клієнтів, з яких 1,1 тисячі підприємств, було поставлено майже 268 мільйонів кубометрів природного газу. У Департаменті ЖКГ облдержадміністрації запевняють: у 2020 році, якщо порівнювати із 2016-м, завдяки впровадженим енергоощадним технологіям скоротили обсяги споживання газу на 266,5 мільйона кубометрів. Повідомляється, що це скорочення становить 30 відсотків.

Далі — елементарна арифметика. Якщо 266,5 мільйона кубометрів — це 30 відсотків від числа, неважко вирахувати, що те число становить 888 мільйонів кубометрів. Стільки газу спожила Сумщина у 2016 році. Коли від цього обсягу відняти 266,5 мільйона гривень чотирирічної економії, отримаємо результат 2020 року — 621,5 мільйона кубометрів. Це аж ніяк не 268 мільйонів кубометрів, які «висять» на сайті ТОВ «СумигазЗбут». Чому має місце така «нестиковка», нехай скажуть фахівці.

Калорії рахують по осені

Тим часом наближається старт опалювального сезону і область підходить до нього із величезними боргами за газ. Підприємства паливно-енергетичного комплексу винні за нього 809 мільйонів гривень, а найбільша частка сукупного боргу — 350 мільйонів гривень, належить Котельні Північного промислового вузла. Це теплопостачальне підприємство входить до структури Сумського машинобудівного об’єднання і обігріває третину розташованих в обласному центрі багатоповерхівок.

За словами заступника міського голови Сум Миколи Войтенка, котрий опікується галуззю ЖКГ, загалом КППВ заборгувала кредиторам майже 700 мільйонів гривень, з них половину — за газ. Рахунки підприємства заблоковано.

— Люди платили борги за тепло і гарячу воду впродовж усього літа, але ці гроші йшли ніби в пісок, — каже М. Войтенко. — Їх знімали всі до копієчки, хоча раніше 70 відсотків можна було перераховувати за газ. Тому ми прийняли рішення про створення нової структури — ТОВ «КППВ». Вона отримає ліцензію на виробництво і постачання теплової енергії, буде ліцензіатом облдержадміністрації, а тарифи на послуги новоствореного підприємства затвердить міськрада.

Цінові «гойдалки» щодо газу М. Войтенко вважає величезною проблемою. Паливо для виробництва тепла і гарячої води населенню підприємства теплоенергетики продаватимуть за ціною 7,42 гривні за кубометр, а для решти споживачів ціна буде інша. Якою саме, тепер не скаже ніхто — можливо, понад 20 гривень за кубічний метр. Тим часом у міському бюджеті Сум до кінця 2021 року закладено менш як 7 гривень. Хто і як компенсуватиме величезну різницю?

— У будь-якому разі так чи інакше за все заплатить кінцевий споживач, — не сумнівається заступник міського голови.

Вихід із ситуації, вважає М. Войтенко, полягає у використанні для потреб побутових споживачів та підприємств теплоенергетики природного газу вітчизняного видобутку. Його собівартість, стверджує фахівець, становить три гривні за кубометр — це вже з інвестиційною складовою. Додамо до цього варіанти, з яких почали: пришвидшення та розширення енергоощадних заходів, які останнім часом ніби хтось поставив на ручний гальмівник.

Тим часом

Можуть залишитися без тепла

У Сумах багатоквартирні будинки, де досі не утворено ОСББ та які не отримали управителів, можуть залишитися без централізованого опалення. 

Тут нікому підписати акт готовності до опалювального сезону, а без такого документа теплопостачальна компанія не має правових підстав надавати пос-луги.

На сьогодні в місті таких житлових багатоповерхівок — кілька десятків. В їхніх мешканців, щоб не мерзнути взимку, є лише один вихід: поквартирно, тобто кожен окремо, укласти угоду з теплопостачальними підприємствами. Але чи встигнуть це зробити за кілька днів, що залишились до початку опалювального сезону?

Сумська область.

Фото із сайту sorada.gov.ua