Серед тих, хто знайшов прихисток, багато дітей. Вони всі різні: малі, старші, слухняні, й не дуже, товариські, іноді зосереджені, творчі, щирі... стомлені Але всі вірять, що зможуть жити як раніше, – розповідає у мережі прес служба Державної екологічної інспекції України.
Поки батьки займаються справами, старші опікуються молодшими. Хтось шукає брату нову шкарпетку, щоб замінити ту, що з дірою, бо в бою так не гоже, хтось - шапку на голову, бо треба бути в теплі та берегти здоров'я...
Та чи почуваються вони у безпеці? Так, наскільки це можливо. За словами одного з юнаків, ніхто не думав лишатися тут надовго, але війна, і додому поки що не можна. Хлопчина вдячний інспекторам, які підтримують, не лишають у біді. Справжньою радістю для юного футболіста виявився спортивний костюм, подарований керівником інспекції. Тепер ще більше хочеться закінчення війни, і просто поганяти м’яча.
Молодь привчають до порядку та дисципліни, так нема часу думати про погане. Приміщення, де ховаються діти, облаштоване первинними засобами пожежогасіння, малеча ознайомлена з порядком дій у випадку повітряної тривоги, маршрутом, яким потрібно рухатися до укриття, місцем розміщення в ньому батьків та ін.
А ще в укриттях народжуються вірші. Так, українці створюють нову епоху, де крім зброї, що вбиває, є слово, що відроджує, надихає, мотивує.
У зв’язку із великим ризиком обстрілів на Чернігівщині, централізована повномасштабна евакуація родин з дітьми залишається поки небезпечною.
Дякуємо державним інспекторам, що допомагають сім’ям із дітьми евакуюватися з області.
Чернігів, рідненький, тримайся!
