Вероніці Вільгун (на знімку) із села Ставидла, що в Олександрівській громаді, сім років. Вона – першокласниця Красносілківського ліцею. Дівчинка активна і привітна. І тому залюбки минулого першовересня сіла за шкільну парту. Про це розповіла її мама Вікторія. Сказала, що з усіх предметів донька найбільше любить українську мову і математику. У ці воєнні дні дівчинка дуже шкодує, що не бачиться з однокласниками і змушена вчитися дистанційно. Але вона залюбки готує домашні завдання. 

Про війну мама з Веронікою говорить. Вважає, що цю тему не варто замовчувати. Але старається говорити тактовно і постійно наголошує, що їм нічого боятися, Збройні Сили України їх надійно захищають. 

Тож дівчинка активно допомагає мамі і збирати допомогу для військових та переселенців. Сім’я охоче поділилася домашньою консервацією, цукром, паштетами...

Знає Вероніка і про жахливе становище дітей та дорослих у Маріуполі, яким російські війська не дозволяють виїхати... «Ми хвилюємося, переживаємо за них, як за рідних... Нам болить», – зазначила жінка. 

Малювати Вероніці допомагає створювати мама, а за роботою уважно спостерігає п’ятирічний Дмитрик. Не заважає, бо розуміє, що мама і сестричка роблять щось важливе.

Фото автора.