Повірити в те, скільки тисяч кілометрів і скільки різних перешкод потрібно їм подолати, щоб стати щасливими – важко!
Хотіла жити в Україні
Ольга давно мріяла жити в Україні. Свого часу ретельно дивилася передачі на українському телебаченні, щоб вивчити мову. А якось у телешоу «Наречена для тата» побачила одинокого багатодітного батька, винахідника веломобілів, який жив раніше у Черкаській області, а останні роки – на Кіровоградщині, Олексія Ганшина. Побачила і… закохалася. Згодом знайшла його в Інстаграмі і почалася віртуальна історія кохання...
Пізніше Інтернет-спілкування замінила реальна зустріч. Наприкінці літа минулого року пара офіційно одружилася в Україні, щоб разом виховувати трьох дітей Олексія від попереднього шлюбу (дванадцятирічного Семена, десятирічного Антона і семирічну Вікторію). Ольга отримала посвідчення про тимчасове проживання в Україні – на одержання українського громадянства, як відомо, потрібні роки. Пара була дуже щасливою – сільський будинок на майже безлюдній вулиці, спів птахів зранку, смачна їжа з власного городу, подорожі на веломобілях разом із дітьми… Таке просте людське щастя щодня. За колишнім життям Оля не занудьгувала жодного разу.
Пригод вистачить на кінофільм
На нещастя, за тиждень до початку війни Ольга поїхала до своїх батьків у Сибір. Аж тут – війна! Виїзд для громадян із рф за кордон закрили – жінку шокував величезний ризик залишитися за залізною завісою і ніколи більше не побачитися зі своєю сім’єю. Їй пощастило встигнути на рейс до Вірменії, на який був моторошний ажіотаж (і ціна). Тоді з росії намагалися втекти багато адекватних людей, які не підтримують владу. І таких там чимало. Зі слів Олексія, саме вони першими потрапили під удар європейських заборон. Родичам громадян України країни ЄС дали право користуватися правами біженців, так само як і громадянам України, але лише за умови, що вони залишили Україну після 24 лютого.
…А май сто друзів!
«Оля виїхала раніше, тож не отримала цього права. Усі її банківські картки виявилися заблокованими. Якби не допомога друзів із США та Німеччини, Оля взагалі залишилася б у Вірменії без грошей. А вона так прагнула повернутись додому, в Україну. На той час ми не знайшли жодної офіційної інформації, яка б забороняла в’їзд для громадян рф. Тож були переконані – Ольга мала (і має) всі законні підстави бути в Україні. Це мені підтвердили і в міграційній службі», – розповів Олексій.
Але… Дістатися в Україну можна було лише через Молдову, оскільки це єдина країна, в яку громадянам рф не потрібні візи (варіант із Білоруссю, зі зрозумілих причин, не враховувався). Але авіасполучення Молдови вже було закрите. А проїхати Болгарією та Румунією без візи було неможливо…
«Ми почали шукати громадянина Болгарії, який міг би дати запрошення. Також для отримання візи треба було довести, що маєш гроші. Через місяць Оля змогла вирушити з Вірменії. На поїзді – до Грузії (оскільки сухопутний кордон Вірменії та Туреччини закрито через недавню війну), далі автобусами з Грузії до Туреччини, з Туреччини до Болгарії. Болгарська віза давала право перетнути кордон Румунії, але лише двічі (заїхати та виїхати). Тим часом я намагався з’ясувати, які умови в’їзду в Україну для громадян росії, але на «гарячу лінію» прикордонної служби додзвонитися, на жаль, чомусь не зміг, – розповів чоловік. Не отримував відповідей і на електронні листи. Єдине, що зміг з’ясувати, коли дзвонив безпосередньо на пункти пропуску в Румунії та Молдові – що офіційних заборон не було. На його запитання, чи є заборона для громадян рф, звучала відповідь: «Так, в’їзд заборонений», але коли уточнював, що мова про дружину громадянина України, відповідали: «Нехай пробує переходити. З нею проведуть бесіду і пропустять.»
Така відповідь Ганшиних насторожила. Оля мала дозвіл лише на два перетини румунського кордону. Якби вона спробувала в’їхати в Україну з Румунії, а її не пустили б до України, то повернутися до Румунії вона б уже не змогла. Це означало б депортацію і, дуже ймовірно, втрату їхньої сім’ї назавжди…
«На щастя, діяв автобусний маршрут із Болгарії до Одеси. Він проходив Румунією і кілька кілометрів Молдовою (пункт пропуску Рені з українського боку). Це нас і врятувало. Тому що в Україну Олю не пустили вночі першого квітня, – наголосив чоловік. І це при тому, що йому в телефонній розмові напередодні на цьому пункті пропуску пообіцяли – якщо є свідоцтво про шлюб із громадянином України – її пропустять. Так Ольга опинилася в Молдові, але лише на правах громадянки рф. Офіційно там війни немає, тому вона не мала права отримати притулок. А без цього вона не має підстав перебувати в Молдові більше трьох місяців. Далі – депортація до рф. У Молдові завдяки друзям Ганшиних з Європи Оля залишилася в таборі для біженців, де могла перебувати в теплі та безпеці. У цьому ж таборі їй підібрали одяг та взуття. Згодом Оля знову намагалася пройти український кордон. Востаннє… В особистій розмові прикордонники знову пообіцяли Олексію, що розглянуть документи, і якщо в дружини є законні підстави бути в Україні (свідоцтво про шлюб, прописка, посвідка, картка платника податків, довідка про склад сім’ї), то її мають пропустити.
«У результаті її документи навіть не подивилися, – сумно зазначив Олексій. Просто сказали: «Ми вас не пускаємо».
Вибирати між сім’єю та країною?
У Ганшиних залишився лише один варіант для уникнення депортації Олі до рф, де її навряд чи чекають – якщо її офіційний чоловік Олексій, українець, заїде у Молдову й отримає притулок та статус біженця. У такому випадку цей статус отримає і його дружина… В Олексія є всі права та обов’язки багатодітного батька. Саме це дозволяє йому зараз, під час війни, виїхати з України… Трьох своїх дітей чоловік уже відправив у Польщу з колишньою дружиною (у них договір про спільну опіку). А що далі?
Замість післямови. Офіційної заборони для громадян росії на в’їзд до України начебто немає. Саме тому прикордонники і не оформляють документи, якщо за законом мають пропустити. Бо інакше на них можна було б подавати до суду. Якщо немає офіційної заборони, то чому права Олі порушують прикордонники? «Очевидно – заборона є. Але якась таємна…», – припускає Олексій. Чи причина в чомусь іншому?
Які перспективи в інтернаціональної родини Ганшиних? Який шанс, що Ользі дозволять приїхати Україну після війни? Більше того, останнім часом Ганшині всерйоз думають про те, чи буде для Олі безпечно в Україні після війни? Ці думки непокоять їх обох уже у Молдові, куди Олексію все ж таки вдалося дістатися.
«Ми змушені залишатися тут, хоча дуже мріємо про Україну. Цей переїзд, швидше за все, надовго. Ми часто говоримо, що найважливіше – люди. Так повинно бути. Ймовірно, я не скоро побачу своїх дітей, але є впевненість, що вони у безпеці», – наголосив Олексій і подякував всім, хто підтримував і підтримує їх, хто допомагає у цей непростий час.
Отак клята війна ламає долі, руйнує родини… І тут би не завадив коментар Прикордонної служби чи Міністерства юстиції.
