Визначення цієї людиноненависницької ідеології міститься у посібнику, який підготували в МОН для вчителів.

«Рашизм — новий різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі режиму, сформованого в російській федерації під керівництвом президента в. путіна (нагадаємо, що він керує цією країною з 2000 року). Рашизм ґрунтується на традиціях пропагування переваги російського народу над усіма іншими, особливо над народами, які перебували під владою колишньої російської імперії (російський шовінізм). Також рашизм заснований на ідеях розширення і панування росії на інших територіях, що колись входили до складу срср, шляхом прямого їх захоплення (імперіалізм). В основу рашизму покладено практику комуністичного режиму срср та націонал-соціалізму (нацизму) — ідеологій, засуджених та офіційно заборонених в Україні», — йдеться у посібнику. Визначення такого терміна наведено відповідно до Заяви Верховної Ради України «Про використання політичним режимом російської федерації ідеології рашизму, засудження засад і практик рашизму як тоталітарних і людиноненависницьких» від 2 травня 2023 року.

Про те, що з дітьми треба говорити про війну, після російської атаки 2 січня написав у соцмережах міністр освіти Оксен Лісовий.

«Війна — величезний виклик для кожного з нас, утім, для дітей та підлітків це виклик і навантаження на психіку, помножені на два... Психологічній стійкості дітей треба приділяти окрему увагу — і в родинах, і в закладах освіти. Для того щоб допомогти педагогам коректно і чуйно говорити з дітьми про війну, підготували спеціальний посібник», — нагадав міністр.

У ньому є поради, як організувати хвилину мовчання, як провести тематичну виховну годину, як говорити зі школярами про Героїв війни, чиї історії можна знайти на сторінках посібника. Також він допоможе навчити дітей медіаграмотності. Важливо, що такі уроки передбачатимуть розмови та розповіді про власний досвід переживання війни «Походи в моїх черевиках».

Посібник «Як говорити про російсько-українську війну в школі. Уроки стійкості, боротьби та перемог» розробили автори Антоніна Макаревич, Олександр Панарін, Олександр Охріменко, методисти Юлія Топольницька, Олена Рудь та психологиня Світлана Ройз.

Відповідні заняття мають стартувати вже в молодшій школі. Це можуть бути виховна година, година спілкування, класна година, уроки громадянської та історичної, мовно-літературної освітніх галузей. Головна мета такої роботи — сформувати тверду громадянську позицію в учнів, навчити розрізняти факти і фейки, не піддаватися маніпуляціям і ворожій пропаганді.

Структура матеріалів посібника дає вчителям змогу вибрати для уроків, обговорень, спілкування теми, що відповідають віковим особливостям учнів та їхньому психоемоційному стану.

На знімку: одна з пошкоджених під час російських обстрілів столичних шкіл.

Фото з фб-сторінки очільниці освітнього департаменту КМДА Олени Фіданян.