На зібрання також запросили керівників та представників Міндовкілля, Держлісагентства, Секретаріату Кабінету Міністрів, ДП «Ліси України», Національного університету біоресурсів і природокористування, а також повноважних представників різноманітних громадських організацій, які, як правило, опікуються природоохоронними питаннями.

На початку засідання голова комітету Олег Бондаренко повідомив, що на порядок денний було винесено три питання. Перше — розгляд урядового законопроекту про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду (№ 11024).

Однак напередодні засідання від Міндовкілля надійшов лист з проханням перенести розгляд цього питання для узгодження позицій. Тож комітет ухвалив рішення перенести його розгляд на одне з наступних засідань.

Присутні обговорили законопроект щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах (№ 9516).

— Цей законопроект наближає вітчизняне природоохоронне законодавство до вимог Європейського Союзу, і по цьому документу достатньо довго працювала наша робоча група, — зауважив головуючий на засіданні Олег Бондаренко. І запросив до слова одного з його авторів народного депутата Олександра Матусевича, який у своїй доповіді обґрунтовував необхідність прийняття цього законодавчого акта.

— У лісовому фонді України, а також на землях природно-заповідного фонду щорічно обліковуються значні площі насаджень, пошкоджених внаслідок стихійних явищ, а саме вітровалів та буреломів, з яких розробляється у мирний час у кращому випадку лише до 10% від загального обсягу. На сьогодні ця ситуація значно ускладнилась у зв’язку з веденням бойових дій та неможливістю вчасно і ефективно реагувати на пожежі, стихійні природні явища, поширення шкідників, хвороб тощо, — зазначив народний обранець.

— За результатами досліджень встановлено, що лише у 2018 році невчасне проведення санітарних рубок в ослаблених і всихаючих лісах Держлісагентства призвело до збитків у сумі 1,2 млрд грн, підрахунки були зроблені за цінами реалізації деревини. Таким чином, запізнення з проведенням суцільних санітарних рубок у лісах призводить до значних економічних збитків внаслідок різкої втрати товарності заготовленої деревини. Крім того, це веде до затримки відновлення екологічних умов території у зв’язку із необхідністю здійснення у значних обсягах робіт, пов’язаних з оцінкою впливу на довкілля...

За словами народного депутата, під час оцінювання впливу на довкілля упродовж шести місяців втрати коштів до державного бюджету становлять до 76% порівняно із ситуацією, коли розробка згарищ, буреломів чи вітроломів розпочалася б негайно. Олександр Матусевич наголосив, що цей законопроект був розроблений для впровадження ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін та збереження біорізноманіття в лісах.

Після обговорення документа комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект за основу з урахуванням усіх пропозицій, скоротивши строк подання поправок і пропозицій наполовину.

Також комітет розглянув зміни до деяких законів України щодо обігу насіння сортів бавовника в Україні та альтернативний проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні. І рекомендував Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики повернути їх на доопрацювання з урахуванням зауважень.