Сергій Швець, Ярослав Юрчишин, Євгеній Брагар.

Під час повномасштабних воєнних дій дуже важливо, щоб світ загалом і українське суспільство зокрема отримували адекватну інформацію про те, що відбувається на фронті в тих межах і можливостях, які можуть надавати наші Збройні Сили. На цьому акцентував голова парламентського комітету Ярослав Юрчишин. «Хоч якими чудовими комунікаційниками не були б наші представники ЗСУ, без посильної та ефективної допомоги наших воєнкорів не обійтися, — наголосив він. — Основним завданням ЗСУ є захист та відбиття агресії росії, а комунікація — це допоміжна функція. Утім, без комунікації в інформаційному просторі не відбувається нічого». Щоб проілюструвати свої слова, парламентарій навів приклад зі збиттям російського літака та заявою ворога про перебування українських полонених на борту. «Буквально невелика пауза в офіційних комунікаціях, на жаль, дозволила країні-агресору заповнити зовнішній простір своєю інформацією. Це приклад того, що вдосконалювати співпрацю, передусім у роботі між ЗСУ, Силами оборони та журналістами, надзвичайно важливо», — підкреслив він.

Ярослав Юрчишин подякував представникам відділів Міністерства оборони, які займаються зв’язками з громадськістю та пресою, за удосконалення наказу Головнокомандувача № 73, в якому прописано алгоритм роботи з акредитованими представниками засобів масової інформації під час дії правового режиму воєнного стану. «За відгуками наших воєнкорів, це досить позитивно вплинуло на те, що відбувається майже по всьому фронту. Є окремі напрями, які залишаються певними лагунами, незважаючи на вдосконалення, але ми зараз маємо змогу проаналізувати, як це працює. Прийняття рішень не завжди є гарантією їхнього якісного втілення», — зауважив він.

«Свобода слова під час війни — це обмежене явище, і вона не може бути забезпечена з усіх боків. Особливо на лінії розмежування», — на цьому акцентував заступник голови комітету Євгеній Брагар. За його словами, у нинішніх реаліях подекуди ціною свободи слова може бути життя наших захисників. «Саме тому існують певні обмеження і, як бачимо, часто вони виправдані, — продовжив народний депутат. — Зі свого боку прес-служба Генштабу працює дуже добре, але ми розуміємо, що існує величезна проблема з доступом до першої лінії, так званої «червоної зони». І тут уже постає питання і безпеки журналістів, і безпеки військових. Завдання нашого заходу — знайти золоту середину. Щоб люди знали, що відбувається на фронті».

За словами представника Служби безпеки України Андрія Кота, нині кожен журналіст, який хоче працювати в зоні бойових дій, має пройти особливу перевірку. 

На думку начальника управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України Богдана Сеника, попри воєнний стан Збройні Сили залишаються досить відкритою для громадськості та для медіа інституцією. «Акредитація здійснюється відповідно до чинного законодавства, зокрема законів України про медіа та про інформацію, — розповів він. — Свідченням цього є понад 13 тисяч акредитованих журналістів у 2022 році. Аналогічна цифра була і в 2023-му. Наразі чинну акредитацію ЗСУ мають майже 6 700 представників медіа з понад 70 країн». З березня 2023 року ЗСУ видають картки акредитації нового зразка, повідомив Богдан Сеник. Спочатку вони мали термін дії до шести місяців, але під час роботи і з урахуванням рекомендацій процес вирішили оптимізувати і видавати картки з терміном до 12 місяців. Відтак журналістам доведеться рідше проходити процедуру переакредитації. У середньому нині заявку опрацьовують у межах семи-десяти, рідко — 14 днів.

Військові звернулися до народних депутатів з проханням дати чітке визначення в законі про медіа — хто такі «фіксери», «фрілансери», «стрімери»... 

У межах круглого столу мали змогу висловити свою точку зору на ситуацію і самі кореспонденти, які працюють в гарячих точках. Як зауважив у цьому контексті Ярослав Юрчишин, «підхід комітету — нічого для журналістів без журналістів». Представники преси говорили про те, що встановлені законом правила цілком прийнятні й дієві, але застосовуються вони вибірково. За їхніми словами, й досі існують суттєві обмеження в доступі до південної лінії фронту, доводиться мати справу з перешкоджанням у пересуванні під час комендантської години тощо. Кожен блокпост по-своєму трактує вимоги чинного законодавства й вимагає додаткового підтвердження того, що журналіст є дійсно журналістом і виконує редакційне завдання, кажуть представники медіа.

Учасники круглого столу домовилися про створення робочої групи, яка шукатиме механізми зменшення перепон для пересування воєнкорів під час комендантської години. «Ми розуміємо, що є низка об’єктивних обставин, які передбачають перевірки, що є воєнний стан і різне трактування, але в цьому випадку навіть наявність хорошої інструкції, яка доведена до кожного, хто стоїть на блокпосту, скоріш за все дозволить зняти дуже багато технічних непорозумінь, яких, у принципі, не мало б бути, — зауважив Ярослав Юрчишин. — Зі свого боку ми відкриті як комітет і просимо залучити нас до роботи, щоб ми розуміли, де необхідно підключитися з функціями парламентського супроводу».

Круглий стіл проводився за сприяння Програми USAID «РАДА: наступне покоління».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.