За кілька днів — Перше вересня. Це свято знань уже традиційно стане справжнім випробуванням для батьківських гаманців. Адже зібрати до школи дитину цьогоріч обходиться у щонайменше півтори тисячі гривень, порахували в Інституті демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України. При цьому найбільше розкошелитися змушені саме батьки першокласників. Адже їм своїх школяриків доводиться одягати, як то кажуть, «з нуля». І попри маленькі розміри — ціни на етикетках шкільної форми та взуття — дуже дорослі.
— Мінімальна вартість шкільного набору становить близько 1,5 тисячі гривень. Якщо для хлопчика ще можна якось укластися в 1200 гривень, то для дівчинки це 1700—1800 грн. щонайменше. І це — на найбільш невибагливу дитину: найдешевше шкільне приладдя, найдешевша шкільна форма і нешкіряне взуття, — розповіла учора під час прес-конференції Світлана Полякова, провідний науковий співробітник відділу досліджень рівня життя населення уже згадуваного Інституту.
Ті, хто для власної дитини прагне обрати кращі, якісніші речі, вимушені викладати суми удвічі більші від уже озвучених. А зібрати в далеку путь за знаннями першокласника потрібно щонайменше 3 000 гривень.
Між тим, проводи до школи завжди були витратною статтею у сімейному бюджеті. Та цього року, порівняно з минулим, ціни ще зросли. «Відбулося подорожчання канцелярського приладдя приблизно на 30 %, шкільної форми на 10—20 відсотків», — каже пані Полякова.
Та всю важкість «шкільного набору» найкраще відчули не соціологи, а самі батьки. Киянка Руслана Оневір, збираючи доньку до першого класу, тільки за форму виклала тисячу гривень. Увесь комплект одягу, щоденник, рюкзак та зошити обійшлися в майже 2 тисячі гривень. «Якщо зважати на те, що я перебуваю у декретній відпустці з другою дитиною, а чоловік далеко не мільйонер і отримує трохи більше 3 тисяч гривень, після 1 вересня сім’я сідає на дієту», — каже Руслана. І пояснює: хоча б трошки зекономити їй допомогли подруги, які порадили скуповуватись у школу заздалегідь. Спортивну форму, рюкзак та взуття купили на розпродажах, так само заощадили і на придбанні щоденників і зошитів. Не вдалося зекономити тільки на шкільній формі. Купувати заздалегідь пані Руслана не наважилась, мовляв, надто вже швидко донька росте.
Між тим, свою допомогу в заощадженні при купівлі шкільної форми пропонують її вітчизняні виробники. Найкращий варіант: цілими класами, а то й школами напряму співпрацювати зі швейними фабриками, — каже Тетяна Ізовіт, виконавчий директор всеукраїнського об’єднання роботодавців підприємств легкої промисловості «Укрлегпром». Нині, за її словами, українські виробники через різні обставини не представлені належним чином на ринку. Та й допоки їхня продукція доходить до покупця через торговельні мережі, вона щонайменше на 15—20 відсотків зростає в ціні. А працюючи напряму, мовляв, батьки зможуть ці кошти економити. Щоправда, переконує пані Ізовіт, чекати надто низьких цін від українських «легковиків» не варто. Вони, мовляв, переважно працюють за стандартами, а якісний одяг із натуральних тканин ніколи не зможе бути дешевшим за імпортний поліестер.
