Увесь прибуток Чорноморського району Криму — з туризму, левова частка якого припадає на приватний сектор, який не охоче ділиться з бюджетом. Тому грошей на «соціалку» хронічно не вистачає. Знаходити кошти у порожньому гаманці в районі навчилися після участі у спільному проекті ЄС та ООН «Підтримка регіонального розвитку Криму». «Раніше під поняттям «регіональний розвиток» люди розуміли роботу влади, — пояснює заступник голови РДА Дамір Ібадулаєв. — Вони сиділи і чекали, поки їм проведуть воду й таке інше. Тепер люди розуміють, що ініціатива має йти від громади».

Піонером у цій справі стала бібліотека. Директор центральної районної бібліотеки імені Корсовецького Валентина Кисель почала писати проекти. У підсумку за останні кілька років її установа виграла 7 грантів. Завдяки чому тут є і Інтернет, і нові поповнення, і електронний каталог, і навіть можливість безплатно вивчати англійську. Відповідно — є й відвідувачі. Адже море морем, а бажання почитати, перевірити електронну пошту, подивитися новинки на улюблених сайтах ніхто не відміняв.

Приклад виявився «заразним», і коли у Криму почав діяти проект ЄС та ООН з регіонального розвитку, до нього приєднався вже весь Чорноморський район. Як результат, тут вже підготували декілька проектів, один з яких особливо важливий — «Створення єдиної інформаційно-діагностичної мережі у закладах охорони здоров’я Чорноморського району «Телемедицина Тарханкуту». Якщо проект отримає фінансування, то, за словами керівника ресурсного центру розвитку громад району Тамари Деревянко, усі ФАПи зможуть терміново через скайп зв’язуватися з колегами з райцентру.

Завдяки міжнародним експертам у Чорноморському районі ухвалили й Стратегію стійкого розвитку до 2020 року, в якій визначили, які напрямки стануть пріоритетними. Наприклад, один із них — екологічно безпечне вирощування марикультур — чорноморських мідій та тихоокеанських устриць. Щоб ця мета не залишилася «гарною паперовою ініціативою», писати проекти та подавати їх до різноманітних фондів, агенцій та міжнародних організацій зарубіжні експерти навчили 150 кримчан. Вони вже оформили 54 проекти, з них 12 отримали фінансування на загальну суму 4,1 мільйона гривень.

Водночас у тих, хто бере на себе відповідальність, проблем вистачає. Не на диктофон вони розповідають про те, що сьогодні зарубіжні партнери скорочують фінансування й знайти фонд, який виділить навіть невеликий грант, дуже складно. Крім того, багато проектів співфінансуються державою та міжнародними організаціями. Тоді як у бюджеті часто не вистачає грошей, щоб виконати свої зобов’язання. Але якщо вже громади беруться за якусь ідею, то, як показує практика, у той чи інший спосіб та все ж втілюють її у життя.

Крім того, що такі перетворення на ментальному рівні громади вкрай необхідні Україні сьогодні, вони стануть надзвичайно важливими й після укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «Ця угода спричинить серйозні зміни у політиці та економіці держави, — прогнозує керівник відділу програм допомоги Представництва ЄС в Україні Хосе Роман Леон Лора. — У новостворених умовах велику роль відіграватимуть саме місцеві громади». Зокрема, вони зможуть претендувати на співфінансування своїх проектів з європейських фондів. Питання лише у тому, чи будуть регіони до цього готові.

На знімку: у центральній районній бібліотеці імені Корсовецького в Чорноморську.

Фото автора.