Більшість сільгосппродукції у структурі нашого експорту — сировина. Вивозиться переважно товар з низькою доданою вартістю, серед якого переважає зерно та насіння. Цим завдається чимала шкода вітчизняному виробництву, бо втрачаємо великі прибутки. А якщо згодовувати зерно тваринам, а потім продати шинку або ковбаску — прибутки збільшаться на 30—40 відсотків.
Давно відомо, що сировину продають тільки відсталі країни. Зерно можна переробляти на комбікорми і відгодовувати ними худобу, свиней, птицю. Пригадую давнє зауваження мудрого єврея: «Треба зерно кукурудзи пропускати через курочку».
Якщо будемо переробляти зерно і відгодовувати тварин, то відпаде потреба завозити з-за кордону тисячі тонн м’яса сумнівної якості.
Тривалий час працював у м’ясо-молочній промисловості УРСР, тому добре пам’ятаю, що якість нашої продукції була навіть вищою порівняно із західноєвропейською. У 1982 році на одній з міжнародних виставок наші м’ясні вироби дещо поступалися європейським за упаковкою. Та коли настав час розпродажу, то черги покупців вишикувалися саме біля наших павільйонів!
Як на мене, то нині м’ясо-молочна галузь не досягла навіть рівня виробництва 1990 року. У країні не залучені величезні резерви для розвитку тваринництва. Не належним чином використовують пасовища. Необроблена земля заростає бур’янами.
Пригадую, як ще до Великої Вітчизняної війни ми, учні середніх класів, улітку на канікулах випасали колгоспний молодняк у степу. За літній сезон бички подвоювали свою вагу. На пасовищах тоді вирощували не лише велику рогату худобу, а й коней, овець, кіз.
Розвинені держави успішно переробляють не тільки зерно, а й олію соняшникову, кукурудзяну, соєву, ріпакову на біопальне, яке вдвічі дешевше за бензин і має значно менше шкідливих викидів під час спалювання. А пальне у виробництві сільгосппродукції становить значну суму в її собівартості!
Як висновок, державна політика України повинна орієнтуватися не тільки на вирощуванні зерна і його продаж на експорт, а й на його ретельну переробку. Слід впроваджувати інтенсивний розвиток тваринництва з наступною реалізацією м’ясної і молочної продукції.
Тоді наше населення зможе купувати свою дешеву і якісну продукцію.
Наш агропромисловий комплекс за своїми можливостями може і повинен зайняти лідируючі позиції у світі. Це й буде одним з головних економічних «чудес», яке зробить нашу Україну незалежною від зовнішніх впливів.
Василь ТИМОЩИК, економіст, ветеран війни і праці.
Харків.
