Електроенергетика — базова галузь економіки України. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії води та Сонця. Найбільші ТЕС розташовані в Донбасі (Вуглегірська, Старобешівська, Миронівська, Курахівська та ін.), на Придніпров’ї (Придніпровська, Криворізька), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська), Івано-Франківській (Бурштинська), Львівській (Добротвірська) областях, Запоріжжі, Одесі та інших регіонах. Більшість електростанцій виробляє і тепло (ТЕЦ).
У розвитку гідроенергетики особливе значення у ХХ ст. відіграв каскад ГЕС на Дніпрі: Каховська, Дніпродзержинська, Кременчуцька, Київська, Канівська та Дніпрогес. Побудовані ГЕС на Дністрі (Дністровська), Росі, у Закарпатській області (Теребле-Ріцька).
В останні десятиріччя швидкими темпами розвивалася атомна енергетика. Працюють Южно-Українська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС. Південні райони менше забезпечені електроенергією власного виробництва, ніж Донбас, Придніпров’я, центр країни.
Понад 47% електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Южно-Українська та Хмельницька). ТЕС — основні станції, що забезпечують електроенергією у напівпікові та, разом з ГЕС і ГАЕС, у пікові години. 2001 року структура споживання електроенергії та палива — це 135,8 млрд. кВт/год.: вугілля та продукти його переробки — 64,2 млн. т; природний газ — 65,8 млрд. куб. м; нафта і газовий конденсат — 16,9 млн. т.
За 2011 рік обсяг виробництва енергії станціями, які входять до ОЕС України, досяг 194,1 млрд. кВт/год. Із 2012 року ОЕС України працює синхронно з енергетичними системами Білорусі, РФ, Молдови, та через «Бурштинський енергоострів» — з ОЕС країн Західної, Центральної та Східної Європи. Це дає змогу експортувати електроенергію як у східному, так і західному напрямках.
За перше десятиліття XXІ століття Україна експортувала 60 470 млн. кВт/год. електроенергії.
(Вікіпедія).
