Чи багато хто з нас, щораз клацаючи вимикачем, замислювався над тим, звідки воно, власне, береться — світло? Як і про те, що наш світ, загалом, залежить не так від нафти, як вважається, як від електрики.
Утім, дотепер потреби в цьому не було — поки уряд не почав реалізовувати свій план порятунку країни від «гуманітарної» катастрофи, давши команду на віялові відключення електрики. Після чого громадяни миттєво зрозуміли, що все в нашому світі зав’язане на використанні цього виду енергії. Отут уже наші керманичі постаралися, не запропонувавши ні систему оповіщення, ні графіки відключень. Тож нам усім справді треба бути готовими будь-якої миті зустріти як темряву, так і холод. В одному із телесюжетів показали сумно-комічні картинки: намилені шампунем голови в перукарнях, завмерлі на маршрутах тролейбуси, недоварена каша для дітей на плиті — у такому стані застало людей несподіване «віяло»...
Щоправда, відповідальні за цю справу керівники все-таки сподобилися пояснити, чому віялові відключення будуть і надалі. З’ясувалось, якщо не вдаватися до них, то це може призвести до розвалу енергосистеми. Погано для споживача, але це — єдина можливість зберегти енергосистему.
Новий Кабмін обіцяє проблему розв’язати: шукає вугілля і газ для українських ТЕС. А поки — щоб не занурити країну в темряву — електрику імпортуватимуть. Щоб забезпечити громадян і підприємства світлом, її потрібно півтори тисячі мегават у пікові години.
Отакі неприємності виповзають на світ Божий — упродовж усіх 23 років нашої незалежності й чомусь завжди — «зненацька». До речі, дуже зрозуміло, чому: весь цей час політики різного забарвлення нещадно брешуть про наші «незліченні» можливості. Так було із самого початку після розвалу СРСР, коли вони вішали громадянам України локшину на вуха про те, що ми нібито годуємо мало не увесь світ, передусім — підступного москаля. Забуваючи при цьому, що за енергоносії — газ, паливо, бензин, деревину й багато чого іншого ми платили буквально копійки. А чому було не сказати правди?
Ну гаразд, брехали б, але при цьому бодай намагалися змінити ситуацію, як: модернізація хороших, що нам дісталися, потужностей, але таких, що зношуються, впровадження новітніх технологій, пошук альтернативних джерел енергії, які замінили б російські, тощо. Хіба мало в нас «стратегічних» центрів, покликаних цим займатися? А різних інститутів, експертів і всіляких фахівців — не злічити! Результат їх діяльності — очевидний: у нас справді багато всього і немає... нічого.
І наостанок про те, про що й говорити ніяково, але знов-таки — про брехню. Пам’ятаєте затіяну політиками, багато з яких нині увійшли до складу правлячої коаліції, акцію: «Не купуй російських товарів у супермаркетах»? Мовляв, не будемо фінансувати агресора, що дуже правильно. Йшлося про цукерки, консерви, ковбасу, вироблені у РФ. На неї дуже щиро відгукнулася молодь, крім іншого, організовуючи флешмоби в торговельних точках.
Тепер ось уже сам уряд «підгодовує» нашими грішми агресора. Утім, заради справедливості слід сказати, що іншого виходу у Кабміну немає: або електроенергія із РФ, або Україна зануриться у льодовиковий період.
vpysanska@gmx.de
