У столичному бюджеті бракує коштів на безплатні борщі для школярів. Водночас «до кінця цього року система безкоштовних обідів для дітей обов’язково буде збережена», — запевнила нашого кореспондента заступник голови КМДА Ганна Старостенко. Наступний рік — під запитанням. «У будь-якому разі приймати такі рішення буде не місцева влада, а Кабмін. Це в його компетенції», — уточнює вона.

За неофіційною інформацією, у Мінфіні ще влітку визріли плани скасувати безплатне меню для учнів молодших класів та годувати за державний кошт тільки сиріт і малозабезпечених. Нині такими обідами забезпечені абсолютно всі малюки 1—4 класів, серед старших — діти з певними хронічними хворобами, а не тільки пільговики.

У КМДА будь-які зміни в системі шкільного харчування обіцяють обов’язково винести на громадське обговорення. Тим часом столична влада ще не розрахувалася з фірмами-постачальниками учнівських їдалень, до того ж борги почали формуватися ще за колишньої влади. КМДА обіцяє розібратися з тендерами на забезпечення продуктами харчування дошкільних та навчальних закладів столиці, щоб попередити зловживання. Пропонує проводити їх на загальноміському рівні та укладати рамкові угоди між РДА і постачальниками харчів. Водночас чиновники визнають, що якість дитячого меню останнім часом істотно погіршилася.

За словами Ганни Старостенко, забезпечення харчуванням у дошкільних та навчальних закладах наразі не відповідає нормам, за-твердженим урядШом. Скласти повноцінне меню, яке міститиме належну кількість поживних речовин, вітамінів та мінералів і при цьому коштуватиме від 6,5 до 9 гривень, майже неможливо.

Батьки до перспективи платити за обіди ставляться по-різному. Одні не згодні брати на себе додаткові видатки, адже через шалене зростання цін змушені економити на елементарних речах — транспорті та найпростіших продуктах. Інші — менш категоричні.

«Я згодна платити. Принаймні тоді дітям не будуть мовчки урізати порції або труїти їх зіпсованим харчем», каже 30-річна киянка Наталя. Її 9-річний син уже має проблеми зі шлунком. «Вони почалися тоді, коли дитина перестала обідати вдома, бо практично весь день проводила у школі: спочатку — на уроках, потім — на групі продовженого дня», пояснює Наталя.

На роботу харчоблоків нарікають і медики, яких уже не здивуєш отруєнням в учнівській їдальні. «Голос України» вже розповідав про причини спалаху гос-трої кишкової інфекції у 89-й школі на Печерську. У вересні цього року занедужали 16 школярів. Перевірки СЕС показали, що дітей годували продуктами без відповідного маркування, кухарі не дотримувалися правил особистої гігієни і технології приготування страв, приміщення та інвентар використовували не за призначенням, водночас на харчоблоці не вистачало холодильників. З відібраних проб готових страв зі шкільної їдальні 13 відсотків не відповідали нормам за бактеріологічними показниками.

Є в столиці й проблеми із забезпеченням дітей питною водою. Відомі з радянських часів шкільні «фонтанчики» працюють не скрізь. Кулери, на які регулярно «скидаються» батьки у багатьох навчальних закладах, від звичайних до найпрестижніших, проблеми не розв’язують. Якість такої рідини викликає питання. Крім того, фірми-постачальники нехтують необхідністю регулярно дезинфікувати самі кулери, що теж може вплинути на їхній уміст, навіть якщо туди залити ідеально чисту воду.

Як уточнили в СЕС, після отруєння дітей у 89-й школі було відібрано для перевірки вісім проб питної води. У двох із них виявили відхилення від норми за мікробіологічними показниками. Вода з кулерів («Старий Миргород» та «Райське джерело»), яку споживали шести-класники і четвертокласники, містила ентерокок та синьогнійну паличку (!) і не відповідала встановленим державою санітарним правилам і нормам (Держ-СанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»).