Соціальні стандарти і гарантії потребують вдосконалення

Наш комітет протягом десятої сесії спрямовував законотворчу діяльність на вдосконалення державних соціальних стандартів і гарантій. Було проведено 11 засідань, на яких розглянуто 84 питання, з них 69 — законопроекти, в тому числі 38, з яких комітет є головним.

Упродовж десятої сесії Верховною Радою прийнято чотири закони, які опрацьовано комітетом. Зокрема, про внесення зміни до статті 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо відтермінування сплати страхових внесків для гірничих підприємств); зміни до деяких законодавчих актів щодо приведення їх у відповідність із Законом «Про соціальний діалог в Україні»; зміни до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску страхування та погашення заборгованості до Пенсійного фонду України); зміни до Закону «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України».

Ще чотири закони прийнято Верховною Радою впродовж останнього пленарного тижня, але ще не підписано Президентом.

На сьогодні в комітеті опрацьовується близько 100 проектів законів. Серед них найважливішим хотів би відзначити проект Трудового кодексу України, внесений мною та народними депутатами Ярославом Сухим і Олександром Стояном. На слуханнях у комітеті, засіданнях круглих столів, виїзних засіданнях у регіонах не раз було наголошено на потребі ухвалення нового Трудового кодексу. 22 лютого поточного року комітет розглянув порівняльну таблицю до другого читання, в якій було враховано пропозиції сторін соціального діалогу. Усі норми чинного Кодексу законів про працю було інкорпоровано до проекту Трудового кодексу України. Особливо це стосується статей Кодексу законів про працю України, які несуть захисну функцію та які враховано на 100 відсотків. Комітет виходив із вимоги частини 3 статті 22 Конституції, яка встановлює, що в разі прийняття нових законів не допускається звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод.

Водночас при збереженні наявних гарантій у проекті Трудового кодексу закріплено норми, які також посилюють гарантії працівників. До законопроекту внесено положення, спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) та інших міжнародно-правових актів. Зокрема, передбачено положення про першочерговість виплати заробітної плати за рахунок коштів, що надходять до каси або на рахунок роботодавця. Визнано за доцільне виплачувати вихідну допомогу під час звільнення залежно від стажу роботи, як це і передбачено статтею 12 Конвенції МОП №158. Робота в нічний час оплачуватиметься в підвищеному розмірі не нижче, ніж на 30 відсотків тарифної ставки (окладу), посадового окладу (ставки заробітної плати) за кожну годину. Нині встановлено 20 відсотків.

Окрім проекту Трудового кодексу, опрацьовуються законопроекти з питань загальнообов’язкового соціального страхування, реформування підготовки робітничих кадрів та фахівців задля забезпечення конкурентоздатності наших трудових ресурсів на внутрішньому та зовнішньому ринках праці, також приведення у відповідність із сучасними правовими нормами положень Закону «Про колективні договори і угоди» тощо.

Упродовж десятої сесії було проведено виїзне засідання в Чернігові на тему: «Проблеми та напрями формування системи стимулювання роботодавців до створення та збереження робочих місць» та спільне засідання з Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів щодо аналізу діяльності Фонду соціального захисту інвалідів.

Треба зазначити, що для членів комітету важливо вислухати фахові пропозиції представників сторін соціального діалогу, науковців, громадськості.

У березні ми провели засідання круглого столу  на тему: «Оплата праці — українські реалії та перспективи реформування». Наявність цієї проблеми зумовлена тим, що в Україні протягом усього часу соціально-економічної трансформації, разом із періодом економічного зростання, відбувалося реформування системи оплати праці, яке не завершено й досі, а невирішеність зазначеної проблеми перешкоджає не лише встановленню чіткого взаємозв’язку між заробітною платою і продуктивністю праці, а й реформуванню систем соціального страхування, соціального захисту тощо.

Багато уваги комітет приділяє виконанню контрольної функції, яка полягає в аналізі практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів. Зокрема, було розглянуто інформацію Рахункової палати стосовно результатів аудита забезпечення громадян вугіллям на побутові потреби, результатів аналізу ефективності запровадження в Україні єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.

У квітні ми вперше проаналізували, як Міністерство соціальної політики впроваджує Програму економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», дотримання законодавчих актів України з питань соціальної політики, виконання рекомендацій, ухвалених комітетом, а також постійно розглядали звернення громадян.

Відбулася досить гостра та відкрита розмова: народні депутати наголошували, що міністерство зволікає із законодавчим врегулюванням певних питань, зокрема, при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в разі втрати первинних документів про її нарахування та виплату. Зазначалося, що міністерство не має чіткого бачення системи соціальної політики,  стратегії соціального розвитку, що призводить до ручних хаотичних дій. Члени комітету визнали незадовільною роботу Міністерства соціальної політики з виконання рекомендацій парламентських слухань: «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)» та «Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян». За результатами обговорення комітет надав низку рекомендацій уряду та профільному міністерству. Ми рекомендували продовжити роботу з подальшого розвитку соціального діалогу на всіх рівнях та дотримуватися принципу взаємної поваги і пошуку компромісних рішень з іншими сторонами соціального діалогу.

Попереду в нашого комітету ще дуже багато роботи із законодавчого вдосконалення системи соціального страхування, трудових відносин, державних соціальних стандартів і гарантій тощо.