У країні ще почують про Почуйки!

Успіх будь-якої справи вирішують люди. Про тих, хто трудиться на полях і фермах у селі Почуйки Попільнянського району Житомирщини, може переконливо розповісти один факт. Навіть у часи, коли в аграрному секторі країни все тріщало, тут продовжували розвивати те, що зуміли набути за колгоспного ладу. ПСП «Україна» вже давно називають серед кращих сільгосппідприємств області — і за врожаями та надоями, і за увагою до соціальної сфери, і за заробітками селян. А туди, де хочуть і вміють працювати, вигідно вкладати гроші. Причому великі. Кисільних берегів від цього точно не буде. А от молочна ріка з Почуйок таки потече. А ще, побачивши в інших господарствах качанисту кукурудзу, тутешні жителі скажуть: це вони не за кордоном, а в нас насіння купували.

Урожай починається з насіння

Голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Машковський і директор ПСП «Україна» Олексій Прохоренко підписали меморандум про співпрацю. Коментуючи цю подію, очільник області наголосив: «Обласна влада прагне довести, що на Житомирщині створено сприятливі умови для інвесторів. Ми готові підтримати й захистити тих, хто вкладає кошти в майбутнє нашого регіону». А в розвиток ПСП «Україна», що в селі Почуйки Попільнянського району, інвестор збирається вкласти 430 мільйонів гривень.

Тут має бути реалізовано два проекти. Один з них стосується рослинництва. На базі «України» вже п’ять років діє сучасний насіннєвий завод. У планах — спорудження ще одного заводу такого профілю. Він розташується на 39 гектарах землі, вводитимуть його в експлуатацію трьома пусковими комплексами: в 2016-му, 2019-му, 2025-му роках. Орієнтовна кошторисна вартість будівництва — 350 мільйонів гривень.

Тут випускатимуть високоякісне насіння кукурудзи, адже поки що сіяти доводиться переважно імпортним. Планується, що постійних трудівників буде 81 особа, сезонних — 400, які працюватимуть у чотири зміни. На території України заводу такого профілю за рівнем новітніх технологій немає.

— Хочемо, щоб насіння, яке на ньому випускатимуть, відповідало всім сучасним вимогам, — запевнив Олексій Прохоренко. — Продукція нового заводу продаватиметься і в Україні, і за кордон.

Пріоритет — молоко

На підприємстві розвивають і тваринництво.

— Коли я обійняв свою посаду майже два роки тому, одна корова в середньому давала 11 літрів молока за добу, нині — 19—20. Високого показника досягли завдяки тому, що повністю замінили поголів’я. Із шостою лактацією є лише одна корова. Дотримуємося збалансованого раціону. Череда оновлюється, але залишається стабільною за кількістю. Є дійна череда — 518 корів і так званий сухостій — до сотні голів. Щоранку мені звітують про надої. До речі, в нас є одна корова, яка дає 40 літрів молока за добу. Порода — українська червоно-ряба молочна, — розповів директор господарства.

Другий інвестиційний проект якраз і спрямований на розвиток цієї галузі. Планується будівництво молочнотоварного комплексу на тисячу корів, на що заплановано витратити 80 мільйонів гривень. Тут вироблятиметься молоко вищого сорту. Нині підприємство продукує його першим сортом.

ПСП нещодавно поповнило стадо чотирма бичками породи браун-швіц із Австрії. Саме ця країна вважається лідером у сфері молочної промисловості в Європі. Порода браун-швіц — дуже потужна. Завдяки бичкам планують поліпшити генетику, щоб збільшити ефективність стада.

— Із колективом працюємо над поліпшенням показників роботи підприємства щодня. Якщо не ми в Україні розвиватимемо сільське господарство, то хто? — сказав Олексій Прохоренко.

Свинопоголів’я на підприємстві частково скорочується. Зробили глибоку ревізію всього поголів’я. Торік завезли тварин перспективної зарубіжної породи. У результаті свиноматка менше, ніж 14 поросят, не має, найчастіше — по 16—18. Робітники стежать, щоб зберегти усе потомство. Цього року підприємство почало продавати поросят населенню району.

Щодо коней, то їх всього 16, породи Новоолександрівська ваговозна. Коней найчастіше купують поліщуки для роботи в лісі.

Щоб молодь поверталася додому

Середня зарплата в «Україні» становить 3700 — 3800 гривень, її виплачують двічі на місяць, вчасно. Нині на підприємстві — 173 працівники. Молодь охоче тут працевлаштовується. Для цього проводиться ознайомлювальна робота зі старшокласниками.

Працівників відбирають перспективних, щоб їх можна було відправити на навчання за рахунок роботодавця, в тому числі за кордон. Підприємство запрошує до себе фахівців та студентів, які спеціалізуються в сільському господарстві.

— Із житлом для працівників поки що маємо проблеми. Плануємо збудувати два будинки, кожен розрахований на дві родини. Закупили кілька квартир у місцевій двоповерхівці, щоб для робітників було тимчасове житло. Сільська рада надає молодим сім’ям земельні ділянки, допомагає в будівництві, — поінформував директор. 

Більшість жителів Почуйок працюють в «Україні», тому про соціальну сферу в господарстві дуже дбають.

— Відокремити підприємство від села неможливо. Якщо людина задоволена на роботі, то має бути задоволена і в побуті. Тому за сприяння «України» в селі діють три магазини, піцерія, пекарня, плануємо відкрити перукарню та магазин «Будівельні матеріали». Відремонтували школу, замінили вікна та двері на нові. Прагнемо, щоб школу з дев’ятирічки зробити 11-річною. У планах — будівництво нових дитячого садка на 50 місць та ФАПу, який матиме 10 ліжок денного стаціонару, а ще — спорудити зо два десятки кілометрів дороги, — розповів О. Прохоренко.

Від науки до практики

Олексій Прохоренко — один із тих керівників, які постійно все намагаються тримати під контролем. «Процес має контролюватися, інакше на нього впливати дуже складно», — ці його слова можна вважати кредо господарника.

Сільське господарство — для нього новий напрямок. Має базову юридичну освіту, закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, університет Північного Лондона. Кандидат наук державного управління, доцент, працював у центральних органах виконавчої влади.

Займається наукою. У 2005 році побачила світ його книга «Корупція по-українськи». А загалом має 40 друкованих наукових робіт, монографії на зазначену тематику.

Своє ефективне керівництво сільськогосподарським підприємством він пояснює тим, що має колектив фахових однодумців, не соромиться запитувати поради в успішних підприємців-аграріїв, які теж працюють у Попільнянському районі, бере участь у відповідних семінарах.

Палиця в колеса

Не варто думати, що ПСП «Україна» не стикається з труднощами. Вони є, причому, горезвісну палицю в колеса підприємство отримує від тих, хто, здавалося б, мав усіляко сприяти громаді. Олексій Прохоренко висловив незадоволення, зокрема, діями працівників Попільнянського РЕМу та ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго».

— Вони не вникають у суспільні та виробничі проблеми підприємств і громад, які проживають на території, яку обслуговують. Їхня головна мета — прибуток установи. Я провів дослідження: за 17 років у Почуйках не зроблено жодної заміни трансформаторів, електроліній, не проведено розширень потужностей, хоча потреби населення зросли. Мої звернення до керівництва «Житомиробленерго» не знайшли відгуку, — сказав він.

І навів приклади: підприємство мало проблеми з підключенням до електроенергії нових об’єктів, бо не вистачало потужностей. Через бюрократичну тяганину дарма витрачалися кошти і час.

Житомирська область.