Минуло більше тисячі літ від народження хрестителя Русі князя Володимира, а й досі дискутують щодо його місця народження. Є різні версії. Через те, що в літописній «Повісті минулих літ» про це не сказано, географія припущень широка — навіть до Росії та Білорусі.
А Петро Кралюк (на знімку), письменник, доктор філософських наук, проректор Національного університету «Острозька академія», дотримується версії про село Будятичі, що на Волині.
— Петре Михайловичу, чим викликана ваша версія?
— Літописами — Никонівським та Устюзьким. Вони, на відміну від «Повісті минулих літ», проливають світло щодо появи на світ Божий Володимира — нібито він народився в «Будутинєвєсі». Саме туди княгиня Ольга відіслала його матір Малку (Малушу). Як відомо, майбутній хреститель Русі був незаконнонародженим — сином князя Святослава і ключниці Малуші. З цього ж літописного повідомлення також випливає, що село (вєсь) Будутино належало княгині Ользі, а потім, після її смерті, як дарунок дісталося церкві святої Богородиці. Те саме про народження князя Володимира писав і російський історик Татищев, спираючись на літописи, що до нас не дійшли.
Що це за село Будутино, де воно? У російській історичній літературі колись намагалися довести, що Будутино — це село Будник (зараз урочище Буденик) під Псковом. Однак серйозних підтверджень цьому не знайшлося.
Останнім часом український дослідник Юрій Диба висунув версію, що Будутино — це сучасне волинське село Будятичі, околиця Нововолинська. Справді, Будятичі належать до давніх сіл. Перша письмова згадка про нього — середина XV століття. Поряд із ним — інші давні села, зокрема Низкиничі — маєток роду Киселів, що походили від київського воєводи Свенельда, котрий очолював ініційований Ольгою каральний похід на деревлян. До речі, назва Низкиничі походить від давнього слова низкиня, тобто низька, мала. А матір Володимира літописці іменують Малкою. Можливо, звідси й назва цього села.
Щодо вищезгаданої церкви святої Богородиці, якій княгиня Ольга передала поселення, то і тут є історична прив’язка до Волині — в документах XV століття Будятичі та його околиці пов’язувалися із Зимненським монастирем Успіння Пресвятої Богородиці, що розташувався неподалік.
— Якщо в князя Володимира волинське походження, то наскільки воно, на вашу думку, в подальшому часі зумовлювало логіку вчинків князя?
 
— Діяння людини часто «програмуються» у дитинстві та юності. Так могло статися і з хрестителем Русі, дитинство котрого, очевидно, минуло на Волині. Принаймні до 8—10 років він жив тут, у селі
Будятичі, в межиріччі річок Буг та Луга. Відтак перший логічний вчинок — це прийняття християнства. Поміркуймо: щоб прийняти цю релігію, вибрати її серед інших вір, Володимир мусив ознайомитися з нею, відчути прихильність до неї. Це не могло статися в Новгороді, де він княжив у часи отроцтва й юності. Адже це місто було оплотом язичництва. Недарма дядько Володимира Добриня після хрещення киян змушений був хрестити новгородців «вогнем і мечем». Завоювавши Київ, Володимир спочатку мав клопіт з місцевими християнами — вони фактично стали його ворогами. Тому князь спробував відновити в Києві поганські культи. Проте через якихось вісім років звернувся до християнства. Звісно, при виборі князем віри спрацювали різні чинники. Та, як на мене, не останню роль могли відіграти спогади дитинства. Цілком ймовірно, що в дитинстві майбутній правитель Русі міг ознайомитися з християнством, поширеним у Західній Волині. І чи випадково, що через чотири роки після хрещення киян Володимир засновує одну з перших єпархій Русі саме на Волині? Йому приписують і побудову тут храмів, зокрема Василівської церкви у Володимирі (сучасний Володимир-Волинський).
— З князем пов’язують і заснування стольного града Волині — міста Володимира, названого на його честь...
— Міське поселення тут існувало ще до народження майбутнього володаря Русі. Неподалік міста було згадуване Зимненське городище. Місто Володимир можна вважати продовженням цього давнього поселення, що, до речі, неподалік села Будятичі. Напевно, для князя важливо було назвати своїм іменем головне місто Волині, яке він міг знати з дитинства. Варто ще відзначити, що Волинь за часів Володимира стає важливим регіоном Давньоруської держави. Це й один із центрів християнізації, і культурний осередок, і ворота на Захід... Волинське походження князя засвідчують і його військові походи. Ставши київським князем, він 981 року здійснив перший похід у волинському напрямку — завоював Перемишль і Червенські міста на Побужжі (поряд зі своєю малою батьківщиною). У 983 році воював проти ятвягів, що мешкали на Поліссі й часто своїми походами докучали волинянам. Кампанії Володимира проти сусідів волинян — білих хорватів теж, напевно, варто пояснювати волинським епізодом у його житті. Князь приділяв багато уваги приєднанню сусідніх до Волині територій, намагаючись зробити цей край безпечним для життя.
Усе це в сукупності дає підстави говорити про волинське походження видатного правителя Київської Русі. Можливо, згодом з’являться і детальніші докази цієї версії.
 
 
 
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
cмт Млинів
Рівненської області.
Фото автора.