Комітет з питань соціальної політики та праці обговорив проблеми та перспективи подальшого вдосконалення роботи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і рекомендував уряду осучаснити страхові виплати потерпілим.

 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань розпочав свою роботу 2001 року і є складовою системи державного соціального страхування в країні, повідомив директор виконавчої дирекції фонду Валерій Акопян. У суспільстві сьогодні складається дещо викривлене уявлення, начебто фонд займається вирішенням проблем лише шахтарів-інвалідів. Насправді він згідно із законом забезпечує соціальний захист усіх громадян України, котрі офіційно працевлаштовані. Травми на виробництві, на жаль, отримують і будівельники, і металурги, і транспортники, і представники інших професій.

Щорічно фонд має проводити розрахунок страхових виплат відповідно до зростання середньої зарплати, враховуючи реальні фінансові можливості. Цьогоріч прийнято рішення про перерахунок страхових виплат на понад 17%. Однак за останнє десятиліття виникла несправедливість: скаліченим на виробництві до 2001 року (а це 173 тисячі осіб) виплачують 642 гривні. А кому виплати призначаються зараз, нараховують 1387 гривень. Бо до 2001 року середня зарплата становила 1600 гривень, а зараз — 4100. За словами В. Акопяна, з метою реалізації соціальних ініціатив Президента правлінням фонду прийнято рішення додатково перерахувати виплати потерпілим, призначені до 1 січня 2006 року. Відтак підвищені страхові виплати отримають близько 220 тисяч потерпілих та членів їхніх родин, а середній їх розмір збільшиться на 300 гривень.

Присутні на засіданні комітету представники громадських організацій інвалідів розповіли про ще більш кричущі факти і проблеми. Скажімо, путівка для лікування в санаторії для спинальників у фонді коштує 19 тисяч гривень, тоді як інші структури їх продають на п’ять тисяч дешевше. На Львівщині інваліди-шахтарі не відмовилися б відпочити й у власних оздоровницях, до яких добиратися ближче, а їм пропонують набагато дорожчі — кримські. І часто навіть не за профілем: хворим із порушеннями опорно-рухового апарата виділяють путівки для лікування органів травлення чи дихання. Літнім людям чи з важкими травмами добратися до кримського побережжя проблематично, та й затрати на дорогу значно вищі. На Дніпропетровщині фонд досі судиться з інвалідами щодо розміру страхових виплат.

Почувши про соціальні ініціативи Президента, інваліди вимагають від урядовців гарантій, що їх буде виконано, а обіцяне зростання не завершиться водночас із виборами.

У роботодавців своя правда — чинний закон не зацікавлює їх підвищувати рівень охорони праці на виробництві. І вони звернулися з пропозицію диференціювати розміри відрахувань до Фонду соцстрахування залежно від рівня травматизму серед працівників: більше нещасних випадків — більше страхових внесків, менше травматизму — менші внески.

За підсумками обговорення комітет рекомендував уряду осучаснити страхові виплати потерпілим на виробництві: зокрема, внести зміни до чинного законодавства щодо підвищення щомісячних страхових виплат тим, хто отримав травму чи професійне захворювання до 2001 року, запровадити принцип залежності страхового внеску від фактичного стану умов та безпеки праці на виробництвах, забезпечити участь представників громадських організацій шахтарів-інвалідів у засіданнях правління фонду, посилити контроль за нецільовим використанням коштів.