У Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та праці відбувся круглий стіл «Оплата праці — українські реалії та перспективи реформування».
У заході взяли участь народні депутати, представники адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, інших органів державної влади, всеукраїнських профспілок та об’єднань організацій роботодавців, науковці.
Голова комітету Василь Хара, відкриваючи засідання, зазначив, що оплата праці стає для держави соціальною проблемою. Тому реформування економіки і створення нових робочих місць є головним завданням влади. На його думку, сьогодні в Україні є ресурси миттєвого поліпшення економіки, але це косметичні рішення. «Якщо ми хочемо вийти на європейський рівень, якщо ми хочемо мати європейську заробітну плату і соціальне забезпечення, ми повинні привести у відповідність до цього економіку», — наголосив голова.
Аналізуючи ситуацію в країні, яка склалася з оплатою праці, учасники заходу звертали увагу на те, що процес запровадження головних засад ринкової економіки та формування відповідних державних і суспільних інститутів не завершений, держава продовжує перебувати на перехідному етапі розвитку та намагається забезпечити економічне зростання на основі застарілої економічної моделі, сформованої під час тривалої трансформаційної кризи.
Однією з причин малої частки зарплати в собівартості продукції під час круглого столу називався низький рівень доданої вартості, створюваної на українських підприємствах. Така проблема є характерною для хімічної, металургійної та аграрної галузей, зокрема, їх експортної продукції.
ЦИФРА
Рівень заробітної плати в Україні нижчий, ніж у розвинених країнах ЄС у 5,6—19,7 разу. А у розрізі мінімальної заробітної плати, згідно з даними Євростату та МВФ станом на липень 2011 року, у рейтингу європейських країн Україна посідає лише 25-те місце з 29 (відношення річної української мінімальної заробітної плати становить 21,5% до обсягу ВВП на душу населення). У країнах ЄС, зокрема, у Бельгії, мінімальна зарплата становить 2064,2 долара (68,6% до ВВП на душу населення), у Франції — 1951,9 (68,7%), у Польщі — 496,7 (31,5%), у Латвії — 403,2 долара (33,5%).
Отже, проблему підвищення питомої ваги витрат на оплату праці, вважають учасники круглого столу, необхідно розв’язувати на всіх рівнях управління: державному, регіональному, галузевому та безпосередньо на рівні підприємства, коли власник буде зацікавленим у пошуку оптимальної структури витрат, в якій темпи зростання заробітної плати найманих працівників були б збалансовані з граничною продуктивністю праці, та забезпечували б найсприятливіші умови виробничої діяльності підприємств у стабільних умовах виробництва.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці Василь Хара, перший заступник голови комітету Олег Шевчук.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
За повідомленням інформаційного управління апарату Верховної Ради.
