Комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин провів комітетські слухання «Практика застосування та ефективність реалізації положень Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» з нагоди 10-ї річниці ухвалення цього акта.
Практика застосування закону засвідчила, що основною проблемою залишається його невиконання, ненадання допомоги постраждалим від насильства в сім’ї та покарання кривдників, — заявила на брифінгу голова підкомітету з міжнародно-правових питань та гендерної політики комітету Олена Бондаренко. А головна проблема українського законодавства у сфері попередження насильства в сім’ї — неузгодженість між собою нормативно-правових актів у цій царині.
Про актуальність проблеми свідчить сумна статистика: за минулий рік до правоохоронних органів надійшло понад 100 тисяч звернень про насильство в сім’ї, 44 відсотки українців (за опитуванням Програми розвитку ООН) на собі відчули, що таке насильство в сім’ї. Щороку в Україні від домашнього насильства гинуть понад тисяча жінок. «Унаслідок цього явища розпадаються тисячі сімей, морально травмованими ростуть діти, які потім стають морально травмованими членами суспільства. А чи може травмоване суспільство свідомо боротися за свої права, відстоювати такі цінності, як свобода, внутрішня свобода, незалежність країни?», — зауважила О. Бондаренко.
— Нині закон про попередження насильства в сім’ї потребує змін. Україна була одна з перших держав східноєвропейського регіону, яка розробила і прийняла спеціальний закон, — зауважила голова Міжнародного правозахисного центру «Ла Страда-Україна», народний депутат України п’ятого скликання Катерина Левченко. — Згодом було внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та прийнято нормативні акти, які конкретизували положення закону. Проте насильство все ще залишається частиною українських реалій.