У Дніпровському районному центрі зайнятості міста Києва викрито злісного неплатника обов’язкового внеску у фонд безробіття — дитячу веслувальну школу «Мала флотилія». У 2003 році педагоги недоплатили аж 10 гривень. Розкрадачів вдарено по руках штрафом майже стократним — 833 гривні 06 коп. Мабуть, щоб олігархи тремтіли.
«Цьогоріч за високі здобутки в оздоровчо-виховній роботі «Малу флотилію» перевели з Дніпровського району до складу спортшкіл Головного управління з фізичної культури і спорту Києва, — розводить руками, даючи інтерв’ю «Голосу України», директор школи, заслужений тренер України Всеслав Опанасович Ковган. — Тож недогляд бухгалтера виявили випадково під час закриття і переведення рахунків. Тепер погрожують притягти мене до господарського суду. Але ж ми — неприбуткова бюджетна установа, зарплата працівників не перевищує 190 гривень. Чим платити штраф?»
Заступник директора Державного центру зайнятості Петро Василенко лише поглузував з ідіотизму ситуації: «На жаль, законодавством не передбачена можливість звільняти від фінансових санкцій з огляду на малозначущість правопорушення або вид діяльності порушника». Високий чиновник «підмахнув» відписку на благальне звернення дитячого колективу і порадив звернутися до суду. Тобто, заплатіть, шановні тренери, мінімум 50 доларів юристу та 85 гривень держмита — може, щось і виграєте.
У роки сталінщини за крадіжку трьох колосків давали двадцять років тюрми. Сьогодні за благородними намірами будувати соціальну державу так і проглядаються гримаси минулого. «Штрафні санкції — щонайменше неоподаткований мінімум (170 гривень) за кожний підзвітний період», — консультують кореспондента «ГУ» в аудиторській фірмі «Інком-Аудит». А може, не все гаразд у соціальному міністерстві, якому підпорядковані центри зайнятості? Запитання залишаємо відкритим для нового міністра праці і соціальної політики Івана Саханя.