Аграрії Херсонщини відмовляються підживлювати поля кредитами, але й без додаткового фінансування впоратися не можуть.

Падіння курсу національної валюти шокувало аграріїв Херсонщини. Якщо до цього вони збиралися тільки скорочувати посіви «найвитратніших» культур, то тепер взагалі готові відмовитися від їх вирощування.

Цибулю ще не посадили, а від неї вже плакати хочеться

— Кілька років поспіль саджав цибулю, та зараз почав міркувати, скільки треба насіння, добрив, пального, і зрозумів, що вартість обробітку одного гектара зросла втричі. Торік овоч я продавав з поля по 0,7—1,2 гривні за кілограм, але не певен, що наступної осені оптовики будуть готові купувати його по три гривні. А знизити ціну — означає «прогоріти». Просто не хочу, щоб моїми грішми багатіли постачальники імпортного пального й «хімії». Тому жодних цибулі, томатів, огірків — зосередився на шести гектарах суниць, у тому числі тепличних. Вони вже висаджені, а на кілька обприскувань грошей якось нашкребу, — похмуро, але рішуче налаштований Таджиддін Мустафаєв, власник фермерського господарства «Едельвейс», що у Каховському районі.

«Дірка» на сімсот мільйонів гривень

Від вирощування таких традиційних для південного степу ярих культур, як соняшник, ячмінь, горох, кукурудза аграрії Херсонщини відмовлятися все-таки не збираються, сподіваючись, що закупівельні ціни перекриють інфляційні ризики. До того ж насіння вони встигли заготувати ще до того, як обвалилася гривня. За даними експертів, сільськогосподарські виробники регіону вже мають у своєму розпорядженні 28 тисяч тонн насіння зернових, причому 80 відсотків його вже перевірено на якість.

ФАКТ

У попередні роки аграрії Херсонщини для сівби овочів використовували до 80 відсотків насіння іноземної селекції, кукурудзи — до 60 відсотків.

Та насіння необхідно ще протруїти, внести в ґрунт добрива, а на це треба грошей і грошей. За найскромнішими оцінками експертів, вартість весняних польових робіт в краї порівняно з минулим роком подорожчає з 1,8 до 3,2—3,4 мільярда гривень. Причому з цієї суми майже 700 мільйонів гривень доведеться позичати. І де? У банках? Але місцеві філії фінансових установ пропонують аграріям гривневі кредити під 27—42 відсотки річних.

Щоб вчасно повернути таку позику з відсотками, та ще й самому трохи заробити, в наших умовах треба вирощувати вже не соняшник чи кукурудзу, а щире золото. Та до можливості отримувати дорогоцінні метали просто з поля світова агрономічна наука ще не додумалася. Тому на Херсонщині і місцева влада, і селяни шукають спосіб забезпечити весняну посівну і при цьому не збанкрутувати. Дещо вже «намацали».

— Три регіональні представництва відомих іноземних компаній — постачальників добрив та пестицидів погодилися прийняти в оплату своєї продукції векселі, з остаточним розрахунком після збирання врожаю. Це вихід, оскільки компанії надають вексельну позику під 4—5 відсотків річних, і коштуватиме вона щонайменше в чотири рази дешевше, ніж у банках. Банки, до речі, теж зароблятимуть на емісії та обліку векселів. Звісно, пряме кредитування для них вигідніше, однак фінансисти мають зрозуміти: за нинішнього стану вітчизняної економіки аграрії просто не в змозі ще й їх собі «на горб» повісити, — розмірковує заступник директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Андрій Неділько.

Чи затягнеться зашморг?

Від хронічного безгрошів’я хлібороби регіону потерпали завжди. Але сяк-так борсатися у фінансовому зашморгу допомагала державна підтримка — не такий сильний податковий тиск, виплата компенсацій через загибель врожаю від посухи та інших стихійних лих тощо. До того ж оператори продовольчого ринку укладали з виробниками форвардні контракти — отримуєш під весняну посівну аванс, а розраховуєшся восени продукцією. Тепер бізнесменів, котрі бажають такі контракти запропонувати, істотно поменшало або умови угод стали для господарств жорсткішими. Відтак, зашморг стягується тугіше, і якщо вдалу фінансову альтернативу не відшукати, наступна посівна виявиться для багатьох фермерів та дрібних агрофірм останньою.