Усіх педагогів «стрижуть» під один гребінець. Про це свідчить і стаття Івана Ілляша «Плата за вхід» («Голос України» за 29.07.2011). Це несправедливо, вважаю.
Працюю у київській школі-інтернаті, де побори — скоріше норма, ніж виняток. Та ними займається не вчитель, а адміністрація. І при вступі, і під час всього терміну навчання у закладі. Є спеціальна комісія (її склад стабільний, зі своїх людей), яка добирає дітей за фінансовими можливостями батьків. Мене, вчителя, про прийом учня лише ставлять перед фактом, коли приводять до класу дитину, або подають список сформованого класу. І батьки знають, що, «купивши» адміністрацію, маю виконувати всі їхні забаганки.
Як класний керівник, навіть не уявляю, скільки хто здає у класний фонд, і як його використовують. Це прерогатива батьківського комітету під «прискіпливим оком» адміністрації. Тільки коли їдемо із дітьми на екскурсію, повідомляю батькам її вартість. Ніколи в руках не тримала гроші жодних фондів.
Траплялось, купувала щось цікаве і необхідне для навчально-виховного процесу за власний кошт, а фіскальний і товарний чеки передавала батьківському комітету, чекаючи вердикту про компенсацію. Коли порушується питання ремонту класного приміщення — повідомляю, що саме треба зробити, а батьки вирішують, як це буде, виходячи із класного бюджету.
Що стосується подарунків, то отримувала, як і всі вчителі, які викладають у цьому класі: декоративні вазони, ділові щоденники, книжки, «джентльменський набір», з яким ми звикли скрізь ходити, набір недорогої косметики, посуд.
Як вітати адміністрацію — вирішували батьки. Я навіть і сьогодні не знаю, які саме подарунки отримало керівництво школи від мого класу.
У вересні всі вчителі розписуються у наказі стосовно того, що вони не братимуть у батьків гроші і не матимуть жодного відношення до класного фонду, а у квітні, коли іде комплектація — директор кожному класному керівникові, чий клас не здав гроші у шкільний фонд (по 10 грн. на охорону та 25 грн. у фонд школи з кожної, без винятку, дитини), дає шанс «попрацювати» з батьківським комітетом і лише після того, як відповідна сума буде здана — учитель буде з роботою у новому навчальному році.
Про які золоті прикраси чи поїздки на відпочинок за кордон ідеться? Вчитель у наш час — слуга адміністрації та прислуга у батьків. Хіба не так?
Галина СІМАКОВА, вчитель вищої категорії.
Київ.
