Його бережуть мати та янголи

Мешканка одного із сіл Житомирського району розповіла про хлопця, який живе разом з батьками неподалік її дому. Парубка вона назвала «дитиною-мауглі». Чому? Бо він майже не говорить, любить вилазити на дерева та гойдатися. Ми вирішили побачити його на власні очі.

З’ясувалося, що насправді це 18-річний хлопець із вадами психічного та мовленнєвого розвитку. Ігор Поліщук (усі імена змінено з етичних міркувань) проживає разом зі своєю матір’ю Галиною Андріївною, батьком Романом Івановичем, сестрою Інною та двома маленькими племінниками в одному будинку. Подвір’я оточує високий новенький паркан.

— Мусили поставити паркан, щоб люди менше на Ігоря зглядалися. Він спокійний хлопець, допомагає мені по господарству, навіть племінників бавить, — розповіла Галина Андріївна.

Жінка спочатку дуже насторожено сприйняла візит журналістів до її садиби. Ще б пак — до неї час від часу навідуються представники відповідних служб; їм скаржаться ті сусіди, яким Ігор «мозолить очі».

— Ніколи не віддам сина до  будинку інваліда! — емоційно каже Галина Андріївна. — Відколи він народився, намагаюся приділяти йому максимум уваги та турботи. Погляньте: Ігор причесаний, чисто одягнений. Нині оформляю на нього опікунство, адже він уже досяг повноліття. До речі, син відвідував один із житомирських дитячих садочків разом зі здоровими малятами, це також про щось свідчить!

У подружжя Поліщуків, крім Ігоря, ще двоє старших дітей, обоє здорові. Те, що молодший син народився особливим, пов’язують із тим, що батько, Роман Іванович, був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Нині він отримує пенсію, його дружина — теж, як доглядальниця дитини з вадами розвитку. Заради сина перебралися до села, хоча мають квартиру в Житомирі.

— Квартира на четвертому поверсі, існував ризик, що Ігор випаде з вікна. В селі ж добре, син любить гуляти, при цьому він нікого не зачіпає. Коли був меншим, то з дому втікав. Тепер став дорослішим та розумнішим. Може повторити за мною кілька речень. Полюбляє дивитися телевізор. Він досить самостійний хлопець, здатний потурбуватися про себе, — каже матір.

Щоб підтвердити свої слова, Галина Андріївна попросила привести сина. Ігор привітно поставився до незнайомих людей: постійно усміхався і дивився в небо.

Сусід Михайло теж підтвердив: хлопець спокійний і нікого не ображає.

— По деревах лазити — це хобі Ігоря, — продовжив інший сусід, Захарій. — Так уміє розгойдатися на гілляччі, що аж подив бере. Може вилізти на дах і пройтися ним. Один раз бачив — вражає.

 

Житомирська область.