Профільне міністерство анонсувало реформи в системі профтехосвіти. Пропонують децентралізувати управління такими навчальними закладами та максимально пристосувати їх до регіональних потреб (зокрема, вимог ринку праці). Радять скоригувати підходи до ліцензування діяльності ПТНЗ та формування держзамовлення (це питання можуть також передати на місцевий рівень), а мережу навчальних закладів оптимізувати.

Держава вже змінила загальний принцип фінансування системи профтехосвіти — згідно з новим «головним кошторисом» кадри робітничих професій готуватимуть за рахунок субвенції з державного бюджету, яку передаватимуть на рівень областей. Утім, керівники училищ Вінниччини звертають увагу на певну проблему: складні стосунки з Держказначейством здатні зіпсувати будь-які реформаторські плани...

Фінанси

— Три мільйони наших грошей осіло у Держказначействі. А нам потрібно розвивати училище. Не можна тупцювати на місці, — каже директор Козятинського міжрегіонального вищого училища залізничного транспорту Андрій Стецюк.

З приводу можливих фінансових ризиків, пов’язаних зі зміною фінансування, Андрій Стецюк, схоже, не дуже переймається. Каже, їхнє училище було одним з тих, які чотири роки тому потрапили під експеримент Міносвіти. Їх тоді перевели на державне фінансування.

— Зрозумійте правильно, — наголошує співрозмовник. — Більше грошей, ніж на зарплату й енергоносії, держава не дасть. Марно сподіватися. Я впевнений, що так само буде і за нинішньої схеми фінансування. Розвивати матеріально-технічну базу можливо лише заробляючи власні кошти. Ми навчилися це робити. Бували роки, коли заробляли до шести мільйонів. Нині у Держказначействі чимала сума, а спробуй забери... Такі реалії.

Що ще зміниться за нового фінансування? Звітуватимуть тепер не в Міносвіти, як раніше, а в обласний департамент у Вінниці. Щоправда, кошти на зарплату, зокрема, доведеться замовляти завчасно, а потім чекати, поки надійдуть. Та все це дрібниці, каже очільник закладу.

Безплатні гуртожитки і стипендії зберігаються

— Невчасна виплата коштів Держказначейством тягне за собою великі проблеми, — каже заступник директора департаменту освіти Вінницької облдержадміністрації Валерій Бачинський. — Заклади гроші мають, а скористатися ними не можуть. Ми пропонували вирішити це питання так, щоб кошти, зароблені училищами, акумулювалися на окремому рахунку. Поки що все залишається, як і раніше.

На думку В. Бачинського, який багато років присвятив системі профтехосвіти, зміна принципу фінансування не несе в собі ризиків. За його словами, насправді кошти на підготовку робітничих професій, як і раніше, виділяються з держбюджету. Тільки тепер — централізовано на область, а тут їх уже розподілятимуть між навчальними закладами.

— Вінниччина не може нарікати на те, що отримала для закладів профтехосвіти менше коштів, ніж у 2014-му, — каже Валерій Григорович. — Сума приблизно така само. Збережено виплату стипендій, учням безплатно надаватимуть гуртожитки. Виклики, схоже, на нас чекають попереду.

Ринок професій

— Держава мала б уважно відстежувати нові професії, що з’являються на ринку праці в наш час, — наголошує Андрій Стецюк. — Не тільки відстежувати, а й вносити їх до класифікатора. Бо якщо якоїсь спеціальності немає, то отримати на неї ліцензію неможливо. Ринок потребує фахівця, а його підготувати не дозволяють, кажуть, немає такої професії у нашій державі.

Так, у 2016-му передбачено оптимізацію професійно-технічних навчальних закладів. Вирішуватиметься доля училищ, у яких менше трьохсот учнів. Це мінімальний норматив для ліцензування освітнього закладу. А у 2017-му — останній рік набору до вишів І—ІІ рівнів акредитації на освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст». Після чого такі заклади планують перевести у мережу ПТУ. На мою думку, процес не минеться безболісно.

З дипломом вишу до... ПТУ

— Ви знаєте, що на перенавчання до ПТУ інколи приходять фахівці з дипломами вишу? — запитує начальник відділу професійно-технічної освіти обласного департаменту освіти Анжела Даценко. — Не дивуйтеся, це правда.

За її словами, на робітничих професіях часто-густо «сидять» випускники вищих навчальних закладів. У вінницьких магазинах, а особливо на ринку, можна зустріти продавців з освітою філолога чи історика, здобутою у місцевому педагогічному університеті, а в ресторанах чи барах — дипломованих музикантів, які закінчили музично-педагогічний факультет цього навчального закладу. Як стверджує співрозмовниця, чи не найбільше людей з вищою освітою можна було побачити у відділі кадрів нової кондитерської фабрики «Рошен», коли там формували штат працівників.

— Інколи центр зайнятості направляє до нас на перепідготовку фахівця, який уже має вищу освіту, — каже Анжела Даценко. — Мимоволі виникає запитання, навіщо держава витрачала кошти, якщо людина могла одразу здобути робітничу спеціальність? Без перебільшення можна стверджувати, що в державі відсутня система підвищення престижу робітничих професій. Так само, як і навчальних закладів, де їх здобувають. Нинішні профтехучилища у переважній більшості — це сучасні заклади. Їхній базі можуть позаздрити навіть у деяких успішних виробничих колективах.

Наприклад, у Погребищенському аграрному училищі використовують сучасну ґрунтообробну техніку, є тут зернозбиральний комбайн американського виробництва, широкозахватна сівалка, теж виготовлена за кордоном. Тут — найкраща база підготовки офіціантів-кухарів.

— Одного разу я запитав директора аграрного училища, навіщо йому спеціальність манікюрниці? — з усмішкою згадує Валерій Бачинський. — Співрозмовник зробив паузу, а тоді відповів: «Валерію Григоровичу, а ви, можливо, забули, що в селі також є дівчата і жінки?» Після тієї розмови уже не дивуюся незвичним спеціальностям, які відкривають наші профтехучилища.

Матеріальна база

Вінницьке вище професійне художнє училище №5 невдовзі матиме нову матеріальну базу. Створювати її допомагають фахівці одного з благодійних фондів Німеччини у рамках договору з училищем. Фонд опікується підтримкою сфери ремісничої діяльності.

— Починаючи з 1 вересня, за підтримки німецьких партнерів готуватимемо майстрів за спеціальністю маляр-дизайнер, — продовжує Анжела Даценко. — За такою само програмою і на такій само базі, як їх готують у Німеччині. Елементи зарубіжної програми підготовки фахівців запозичують також викладачі чотирьох аграрних училищ — Гущинецького, Заболотнянського, Погребищенського і Тульчинського. Вони вже понад десять років підтримують контакти з одним із аграрних коледжів Франції.

Вінницька область.

Довідково

Андрій Стецюк — заслужений працівник освіти України, голова Асоціації залізничних професійно-технічних навчальних закладів держави, співголова Міжнародної асоціації «Освіта без кордонів», дійсний член Європейського союзу освіти та науки. Його навчальний заклад обрав європейський напрям розвитку. Колектив співпрацює з профільними освітніми училищами Словаччини, Польщі, Німеччини, Естонії. Обмінюються учнями. За деякими з 12 спеціальностей, фахівців з яких готують в Козятині, випускники отримують дипломи міжнародного зразка. Торік таких було 147, з них 20 отримали роботу за спеціальністю за кордоном. Досвідчений господарник і педагог переконаний, що запровадження європейських елементів підготовки фахівців — це шлях до інтеграції навчального закладу в систему зарубіжної освіти.

Мовою цифр

Кожне з п’яти профтехучилищ Вінниччини (в області їх 31. — Авт.) у 2014 році заробило власних коштів понад мільйон гривень. Загалом усі ПТУ отримали за рік від господарської діяльності, виробничої практики, за реалізовану продукцію та надані послуги 18 мільйонів гривень. Більшу частину цієї суми не вдалося використати через те, що її не повернуло Держказначейство.

ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ

Фахівців понад ста спеціальностей готують профтехучилища Вінниччини. Найбільшим попитом на ринку праці області нині користуються кухарі, кондитери, газоелектрозварники, водії, слюсарі з ремонту автомобілів, залізничники. Загалом у системі профтехосвіти краю навчається майже 18 тисяч учнів, найбільше — у Козятинському міжрегіональному вищому училищі залізничного транспорту (1800 учнів). Після закінчення навчання 86% (за даними 2014 року) отримують роботу. Фахівців готують на замовлення роботодавців на підставі договорів. На цей рік їх укладено з навчальними закладами понад три тисячі.

Коментар

Ігор Івасюк, заступник голови Вінницької облдержадміністрації:

— Упродовж декількох років, протягом яких чотири профтехучилища області перебували на фінансуванні з держбюджету, ми мали нагоду порівняти їх матеріальне становище і тих закладів, які залишалися на обласному забезпеченні. Якщо говорити відверто, порівняння не на користь держбюджетників. Ті, що залишилися під опікою місцевої влади, у кращому становищі. В області діє програма підготовки робітничих кадрів. Цей документ дає можливість фінансувати, зокрема, вирішення питань підвищення енергоефективності навчальних закладів, переведення їх на альтернативні види палива, розв’язувати низку інших проблем.

 

Зміна принципу фінансування, на мою думку, не призведе до якихось втрат, навпаки, дасть поштовх подальшому розвитку мережі таких закладів. Принагідно нагадаю, що профтехучилища, як і раніше, залишатимуться у державній власності. Зате кожен регіон буде зацікавлений у підвищенні рівня підготовки кадрів робітничих професій, а отже, бази, на якій вони опановуватимуть знання і набуватимуть практичних навичок.

У Міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту відбулася зустріч учнів з випускниками, які служать у зоні АТО.

 

Фото надане дирекцією училища.