В урочистостях з нагоди 150-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка взяли участь Голова Верховної Ради Володимир Литвин, Прем’єр-міністр Микола Азаров, народні депутати, урядовці, представники громадськості. Заходи на Чернечій-Тарасовій горі супроводжувалися акціями протесту, організованими опозиційними до влади силами.
Почалося дійство від стін Успенського собору, в якому 1861 року стояла труна із прахом поета-пророка. Піший хід — від стародавнього храму до місця вічного спочинку Великого Кобзаря — зібрав тисячі посланців з усіх куточків України. До нескінченної людської ріки приєдналися також учасники проекту Міжпарламентської асамблеї країн СНД «Останній шлях Т.Г. Шевченка», котрі здолали відстань від Санкт-Петербурга до Канева («Голос України» на своїх сторінках розповідав про цю подорож).
— Кілька днів тому, — сказав у своєму виступі на мітингу-реквіємі Володимир Литвин, — відправлено службу у Санкт-Петербурзі, на місці першого поховання поета. Сьогодні ми вшановуємо його пам’ять тут, на Чернечій горі. У цей день нам не потрібно кричати, а треба думати, зіставляти свої вчинки зі словами. Тарас Шевченко завжди діяв по совісті і таврував тих своїх сучасників, котрі «кайданами міняються, правдою торгують». Я переконаний, що ми будемо у своєму власному домі мати свою правду. Будемо господарями у ньому за однієї умови — коли будемо єдиними, коли бачитимемо, розумітимемо, говоритимемо про те, що нас не роз’єднує, а об’єднує. Адже попри всі розбіжності, ми єдині в тому, щоб була Україна такою, про яку мріяв і за яку страждав Тарас.
Глава парламенту ознайомився також із реконструйованим музеєм Великого Кобзаря та оновленою «модерновою» експозицією, котра й досі спричиняє багато дискусій. На запитання журналістів про свої враження щодо кардинального оновлення Тарасового дому, Володимир Михайлович відповів, що в душі його від побаченого «залишилося сум’яття», і він вважає, що над зовнішнім і внутрішнім оформленням музею ще треба працювати. «Дослухаючись при цьому, — зазначив він, — передусім до думок тих людей, котрі все своє життя присвятили вивченню і служінню генію найвидатнішого сина українського народу».
Багаторічний хранитель і дослідник Могили, автор книжки «Святиня» Зінаїда Тарахан-Береза повідомила керівникові парламенту про сенсаційну знахідку: в Санкт-Петербурзі, у приватній колекції, виявлено невідомий досі портрет юного Тараса Шевченка. Науковець попросила у Володимира Литвина сприяння й допомоги, щоб унікальна реліквія з’явилася в Національному Шевченківському заповіднику на Чернечій-Тарасовій горі. Голова Верховної Ради пообіцяв зробити все, що від нього залежить.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
