Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, Народна партія:
— Щороку ми зіштовхуємося з проблемою зростання комунальних платежів. Зазвичай підвищення ціни на комунальні тарифи обґрунтовуються чи не найнижчими в Європі тарифами або зростанням ціни на енергоносії. Але такі аргументи не знаходять підтримки громадської думки, адже суперечать простій логіці. Зростання ціни на послуги неадекватне ані заявленому рівню інфляції, ані якості самих послуг. Адже український споживач оплачує не лише спожиті, а й ті кіловати енергії, які буквально виливають у землю через застаріле обладнання. Й водночас закономірно постає запитання: як може європейська ціна на послуги виправдовувати обладнання та рівень сервісу, що застрягли на рівні 60—70-х років минулого століття?
Микола МАРТИНЕНКО, «Наша Україна—Народна самооборона»:
— Життя українців погіршилося, а слухати їх явно не збираються. Влада подає як своє велике досягнення побудову міцної вертикалі. Але чи відчули мільйони громадян хоч якусь користь для себе? Для кого ця вертикаль? Перший рік засвідчив: вона працює сама на себе, а не на українців і не на українську державу. Ще ніколи наша влада не була такою далекою від народу. Ми бачимо сьогодні її запаморочення від успіхів на тлі протестних настроїв у суспільстві. 
Петро ЦИБЕНКО, Комуністична партія:
— Наближається перша річниця приходу до влади нової політичної команди, яка задекларувала побудову нової принципово якісно іншої країни. Але реалії поки що не такі оптимістичні. Згадаймо останні законодавчі ініціативи: Податковий кодекс, пенсійна реформа, Житловий і Трудовий кодекси. Усі ці так звані реформи реалізуються винятково за рахунок людини праці, а не за рахунок влади, держави чи олігархів. Поки що рух відбувається лише у протилежному напрямку — подальшого зубожіння людини праці, пенсіонера, інваліда, ветерана. І ось з’явилося нове підтвердження цієї невтішної тенденції: Кабінет Міністрів зареєстрував проект закону №6562 про гарантії держави щодо виконання рішень суду. Але за цією красивою назвою ще одна підлість влади по відношенню до своїх знедолених громадян.
Іван КИРИЛЕНКО, «БЮТ-«Батьківщина»:
— Коаліція невтомно каже про перемоги і досягнення, а в житті — інші реалії. Багато робиться під гаслом «До основанья, а затем...». До коренів зачищається опозиція, душиться підприємництво, згортаються соціальні завоювання попередніх поколінь і часів. Скільки вже було сказано критичного й обурливого на адресу пенсійної реформи, але всім уже зрозуміло: будуть голоси і за неї. Бо за основу береться вбивчо переконливий аргумент про те, що у нас після виходу на пенсію ветерани, мовляв, іще живуть по кільканадцять років. Звідки? Згідно з реальними даними, середня тривалість життя в Україні лише 67 років.
Михайло ЧЕЧЕТОВ, Партія регіонів:
— Уперше за останні сім років наша країна ввійшла в новий рік під прапором політичної стабільності, зі штурвалом держави в міцних, надійних президентських руках. У питанні дати проведення найважливіших політичних подій у найближчу п’ятирічку — вибори Президента, парламенту, органів місцевого самоврядування — остаточно з’явилась визначеність. У найближчі майже два роки жодних політичних потрясінь, жодних виборів не буде. 2010-й став підготовчим етапом вироблення концепцій і реформ.