«Нітратний» салатик за фантастичною ціною

Моя сусідка Катерина, отримавши в селі спадщину, кілька років не користувалася присадибною ділянкою. «Для чого мені там горба гнути, — казала, — якщо за дві сотні гривень спокійно можу закупити собі картоплі, цибулі, моркви на всю зиму? Навесні без мороки купуватиму свіжу редиску, капусту, огірки...»

Так було доти, доки донька не подарувала батькам онуків. Тепер щороку бабуня Катя їде в село на все літо, вирощує для онуків «чисті» продукти, щоб не годувати їх «біологічною зброєю» із супермаркетів та базарів. Тим паче що «нітратопродукти» (так вона називає все куплене в магазині), істотно підскочили в ціні. До того ж синхронно з погіршенням їхньої якості.

Тільки-но відкривається сезон ранніх овочів і фруктів, одночасно стартує й «сезон» харчових отруєнь. Немає особливого значення, звідки привезено помідори та суниці-полуниці: з Туреччини чи з городу тітки Паші, — результат часто однаковий. Бо в нас швидко навчилися вирощувати продукцію «для себе» і «для базару». Так, як у «цивілізованому» світі: для себе і для «малорозвинених».

Отож кілограм «нітратного» салатику з огірків та помідорів коштуватиме щонайменше 15 гривень. Якщо заправите його базарною сметаною — викладете ще гривень 10 за півлітра. Любителі домашнього сиру змушені платити до 26 гривен за кілограм корисного продукту, м’ясоїди — до півсотні за кілограм свинини.

Не дешевшає і хліб, хоча в такій аграрно розвиненій області, як Черкаська, на душу населення щороку вирощують по тонні зернових. Буханці з кожним роком дорожчають, а їхні смакові якості погіршуються. Щойно в одній з обласних газет опублікували замітку про те, як покупець «посмакував» хлібом і виявив усередині... запечену мишу. Найцікавіше, що контролюючі органи так і не знайшли адреси горе-пекарні.