Сьогодні внаслідок одних або других причин багато матерів ростять дітей самі. І виховати сина справжнім чоловіком — завдання непросте. Є думка, що хлопчик, який виріс у жіночому середовищі, — не пристосований до життя, інфантильний, безініціативний — одним словом, мамій. Однак уся справа в підході до виховання. Разом із психологами Іриною СІРИК і Вікторією РАТЄЄВОЮ ми розбиралися в нюансах «чоловічого» виховання.
Навіщо хлопчикові тато?
Фахівці підкреслюють важливість участі тата у вихованні дочки й навперебій заявляють про його фундаментальний внесок у формування особистості сина — як майбутнього чоловіка. Із самих ранніх років дочка несвідомо ототожнює себе з мамою, переймаючи її модель поведінки, а син — з татом. Хлопчик бачить у батьку орієнтир і мимоволі намагається бути у всьому схожим на тата. У товаристві батька маля здобуває навички, що допомагають виживати в навколишньому світі: підкорятися й командувати, брати на себе відповідальність і досягати мети, піклуватися про близьких людей конкретними вчинками... Спостерігаючи за поведінковими особливостями тата й взаєминами між батьками, хлопчик засвоює чоловічі норми поведінки. Важливу роль відіграє тато й у житті сина-підлітка: добре, коли є з ким обговорити свої перші чоловічі проблеми й отримати слушну пораду. У дорослому віці взаємини батька й сина набувають характер партнерських відносин.
Правильні орієнтири
Виростити хлопчика справжнім чоловіком без тата — справа відповідальна й складна, але не непосильна. Головне: знати основні правила, завдяки яким можна виховати в синові суто чоловічі якості характеру.
Приклад для наслідування. При відсутності батька маля підсвідомо шукатиме приклад для наслідування в інших чоловіках: дідусеві, дядьку, старшому братові, тренерові зі спортивної секції. Ваше завдання — забезпечити дитині чоловіче товариство: нехай ходить із родичами на риболовлю й у походи, допомагає ремонтувати машину й лагодити паркан, дивиться в компанії футбол і грає в бейсбол. Можна пошукати сину приклади для наслідування й поза реальним життям. Відважні герої, лицарі й мушкетери з книжок, мультфільмів і фільмів покажуть, як бути справжніми чоловіками, і залучать до чоловічих інтересів. Головне — виключіть з перегляду ті продукти кіноіндустрії, де персонажі примітивні, слабохарактерні, брехливі.
Похвала замість допомоги. Із самого раннього дитинства привчайте сина до самостійності. Якщо будете відгукуватися на кожне «не можу» або «у мене не виходить» і робити все замість хлопчика, він виросте ледачим і ні на що не здатним мамієм. Пропонуйте чаду спробувати ще раз і обов’язково вселяйте в хлопчика впевненість, що в нього неодмінно все вийде. Постійно повторюйте йому: «Ти все зможеш, адже ти найкращий!», «Ти в мене справжній молодець», «Мені приємно, що саме ти — мій син» тощо. Похвала щонайкраще мотивуватиме дитину на досягнення поставлених цілей і завдань.
У кожного свої обов’язки. Добре, якщо син прибиратиме, поливатиме квіти, митиме за собою посуд, а коли мама затримується на роботі, зможе й вечерю приготувати. Але залучайте його не тільки до жіночих обов’язків. Особливий акцент робіть на суто чоловічих — забити цвях і повісити фото в рамочці, наприклад.
Його інтереси і захоплення. Прилучайте маля саме до чоловічих інтересів, віддаючи на відповідні гуртки й купуючи тематичну літературу. Необхідні «чоловічі» спортивні секції: важливо, щоб хлопчик умів постояти за себе фізично. Дозвольте дитині самостійно розбиратися в конфліктних ситуаціях і примиріться зі смугою бійок, які неминучі в підлітковому віці. У жодному разі не намагайтеся розібратися з кривдниками, інакше ровесники вважатимуть вашого сина слабаком: тоді низької самооцінки не уникнути.
Жінки — це слабка стать. Дуже важливо донести до майбутнього чоловіка цю істину! І навчити його з повагою ставитися до протилежної статі. У спілкуванні із хлопчиком займіть позицію «слабкої жінки»: турботливої, ніжної, ранимої. Показуйте, що багато проблем вдається вирішити завдяки тому, що син допомагає вам, співчуває, жаліє. Не відбирайте сумку, коли він намагається допомогти донести, не відмовляйтеся від пропозиції заплатити за квартиру і т. д. Пам’ятайте, що у владних жінок — сини безініціативні.
Холостяки родом з дитинства. Якщо з раннього дитинства безупинно казати синові, що він абсолютно всім зобов’язаний матері й повинен завжди бути поруч, виросте... вічний холостяк. Залежні від мами чоловіки або одружуються дуже пізно, або не одружуються взагалі. Зовсім інша доля в тих хлопчиків, яких з дитинства налаштовували на створення в майбутньому своєї міцної родини, де йому відводиться роль самостійної людини.
Табу для самотніх мам
Поряд із цими правилами психологи відзначають і найпоширеніші помилки самотніх мам.
«Твій батько — негідник». Не можна негативно відгукуватися про батька, оскільки хлопчик підсвідомо ідентифікує себе з ним: якщо тато поганий, то і я поганий. Ще гірше, якщо мама в запалі гніву кидається фразами на кшталт «Ти весь у батька». Цим вона свідомо програмує сина стати копією батька. Нехай образ тата буде трохи розмитим: коли дитина виросте, то сама вирішить, як до нього ставиться.
«І за маму, і за тата». Виховуючи синів без чоловіка, деякі жінки кидаються з однієї крайності в другу: то цілують і жаліють дитину, то суворо лають. Багато мам вважають, що надмірна суворість здатна компенсувати відсутність «чоловічої руки». У результаті син росте не тільки без тата, а й без нормальної мами.
«Мій маленький чоловік». Буває, що з п’яти років сини радять матерям, що їм надягати, з десяти — замість неї викликають сантехника й електрика, з дванадцяти — утішають при неприємностях на роботі. Безпорадність мами-жертви й недоречна відповідальність, які звалилися на плечі дитини, призводять до того, що в дорослому віці вона боїться одружуватися. А якщо й одружиться, то заради подружжя й пальцем не ворухне: «Вистачить! На маму напрацювався!»
Щоб дитина почувалася щасливою, треба щоб і мама була щасливою і веселою, а не озлобленою на всіх чоловіків.
Фотоетюд Сергія КОВАЛЬЧУКА.
