На чверть, за попередніми підрахунками, планують скоротити посіви овочевих культур наступної весни селяни Таврії. Голова Асоціації фермерів Херсонщини (вона об’єднує майже 2,8 тисячі господарств) Микола Халупенко у розмові з кореспондентом «Голосу України» пояснив це суто економічними чинниками: «шкуродерними» відсотками за банківські кредити одночасно зі зростанням вартості насіння, пального й добрив. Ще однією важливою причиною для згортання роботи є істотне збільшення витрат на оренду землі.
У фермерських господарств регіону власної ріллі лише 35,3 тисячі га, ще 199,9 тисячі га вони орендують. А з початку нинішнього року нормативну грошову оцінку гектара поля у краї було проіндексовано, вона підскочила з 23 151,1 гривні одразу до 28 915,7 гривні. Відповідно збільшилася й орендна плата за землю для обробітку, яка зазвичай становить 3—4 відсотки від суми грошової оцінки, тобто 867—1446 гривень за гектар. Такі ставки багатьом сільгоспвиробникам краю не по кишені: якщо сезон випаде посушливий, їхні господарства збанкрутують і орендарі не зможуть розрахуватися з власниками паїв. От вони й відмовляються від частини орендованих угідь, надто на богарі.
Фермери кажуть, що держава з самого початку мала неправильний підхід до визначення вартості ріллі. Обчислюючи його, брали до уваги врожайність культур у 80—90-х роках минулого століття. Хоча останнім часом спостерігається тривала «смуга» посушливих років, викликана глобальними змінами клімату. Відтак, родити земля стала гірше, а плату за неї хочуть брати вищу. І без того невисока дохідність селянської праці через це падає. Фермерська асоціація за часів Віктора Януковича неодноразово зверталася до Мінагрополітики з пропозицією переглянути нормативну грошову оцінку угідь у південних степах. Та навіть відписок тоді не дочекалася.
