Усіх, хто став на захист своїх держав, хто своєю силою та мужністю здобув перемогу над нацизмом.

Ми також пам’ятатимемо героїзм Українського народу та його внесок у перемогу. Спільну перемогу.

Ми всі думали, що після уроків Другої світової війни зло більше не відродиться. Що світ більше не знатиме, що таке бомбардування й атаки, окупація та депортація, катування і вбивства.

Проте ми знаємо.

І боремося.

Боремося з російським злом, яке відродилось і набуло ще більшої жорстокості. Ще більшого прагнення до поневолення. Ще більшого прагнення до знищення.

Ми б’ємося за своє.

За свою незалежність. Свій суверенітет. Свою свободу та свою країну. За кожне місто, за кожний сантиметр української землі.

І Україна не одна у цій боротьбі.

Разом із нами вільні країни, надійні союзники та партнери, які сьогодні об’єднані. Довкола України та спільної Перемоги.

Голова Верховної Ради України Руслан СТЕФАНЧУК.

Сьогодні в Україні, так само як і у світі, відзначають День пам’яті та примирення.

Друга світова війна забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей у всьому світі. Здавалося б, такого ніколи не мало повторитися.

Але...

Нинішня російська збройна агресія на території України руйнує міжнародну систему безпеки та загрожує миру в усій Європі, змушуючи переглянути цілісне бачення війни.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізують не тріумф переможців над переможеними, а нагадування про страшну катастрофу Другої світової війни та застереження, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. 

Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. 

Сьогодні влада росії поводиться як руйнівник системи міжнародних відносин, заснованої державами—переможцями у Другій світовій війні. У цьому вона більше нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х напередодні глобального конфлікту.

У Другій світовій війні взяли участь 80% людства, бойові дії відбувалися у 2/3 держав, що тоді існували. Бойові дії розпочалися 1 вересня 1939 року з вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилися 2 вересня 1945 року безумовною капітуляцією Японії.

Під час війни були скоєні найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також уперше та востаннє використана атомна зброя.

За результатами війни було створено ООН (Україна — один із засновників) і сформовано нову систему міжнародних відносин.

На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), срср (більш як 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч), а також визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА) — разом понад 7 мільйонів осіб.

Україна зазнала надзвичайних втрат унаслідок війни. Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939—1945 років наразі оцінюються у понад 8 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30% населення, Галичина — 22%, Волинь і Полісся — 12%.

Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося майже 25 років. Водночас Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України практично зникли такі національні меншини, як німці, кримські татари, українські євреї. Натомість кількість росіян із довоєнних 4 мільйонів за перше повоєнне десятиліття зросла до 7 мільйонів осіб.

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднаних Націй. Не забуваймо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. І ми так хотіли, щоб війна більше ніколи не приходила на українську землю... Але...