«Розмови ні про що», — приблизно так більшість експертів прокоментували останній звіт глави Національного банку України Валерії Гонтаревої у стінах парламенту. Її так довго чекали, обіцяли «несолодкий прийом», але або не ті запитання ставили, або ж перехвилювались. Результат — пані Гонтарева виступила, «репорти» виголосила, але так і не пояснила ключових моментів: що збирається робити регулятор, аби виправити ситуацію на валютному ринку та стабілізувати банківську систему?

Поки курс у тумані...

У надважкій ситуації нині опинились великі імпортери. Для них паралельно співіснують одразу кілька курсів: офіційній, готівковий, міжбанківський, а віднедавна ще й індикативний. Останній НБУ ввів восени минулого року — як один із адміністративних методів утримування курсу гривні. Формується він за результатами щоденного валютного аукціону від Нацбанку, останнім часом варіюється у межах 15,50—15,90 гривні за долар. Та проблема в тому, що ця «пропозиція» від НБУ — дуже обмежена. Щоденно за ним продається лише 3—5 мільйонів доларів. Це при тому, що обсяги ринку перевищують 200 мільйонів доларів на день.

До чого це призводить? Паралельно почав функціонувати безготівковий ринок купівлі-продажу валюти експортерів-імпортерів, на якому між ними напряму укладаються угоди в великих обсягах (від 100 тис. до 10 млн. дол. на 

1 транзакцію) по заздалегідь узгодженому курсу. Звичайно ж -вищому від «рекомендованого» нацрегулятором. Оформляються такі домовленості в банках офіційно за індикативним курсом НБУ. А курсова різниця між реальною та узгодженою ціною за долар закривається різноманітними способами (банківськими комісіями, відсотками на залишки, знижками по товарних операціях тощо).

Тим часом критикується така «багатокурсовість» представниками банківської сфери не надто активно. Вочевидь існування офіційного, індикативного, міжбанківського, внутрішнього, а головне — тіньового курсів просто комусь вигідне. І не в останню чергу — самим банкам, які на цьому наживають чималі суми.

...ринок у «тіні»

«Дефіцит валюти та адміністративні заходи регулятора призводять поки до того, що об’єми легального валютного ринку постійно зменшуються. Натомість зростають «сірий» та «чорний» ринки. Збільшується криміналізація цієї сфери. В результаті частина експортерів навіть не заводять валютну виручку в Україну, щоби не втрачати на курсі або не мати проблем із продажем за ринковим курсом», — стверджує Сергій Рибалка.

А існування ринку «у тіні» в таких масштабах (щоденний обсяг зараз оцінюють у розмірі від 150 до 250 млн. дол.) — поле для корупції. Насамперед — серед працівників банків (особливо державних) та державних компаній експортерів (які розпоряджаються, кому саме продати валютну виручку за індикативним курсом).

Експерти ж занепокоєні: повернути ринок валюти до нормального, здорового стану буде складно.

«Унаслідок неузгодженості своїх дій НБУ не має можливості ефективного регулювання валютного ринку. З урахуванням сформованого попиту на іноземну валюту та нестачі її пропозиції у бізнесу і населення склалися чіткі очікування щодо подальшої девальвації гривні», — цитує слова радника президента Київської школи економіки Ігоря Шумила «УНН». На його думку, виправити ситуацію може тільки узгоджена й вивірена макроекономічна та грошово-кредитна політика уряду і НБУ.

Що можна зробити? Перш за все експерти радять Нацбанку не лише на словах, а й на ділі перейти до забезпечення єдиного, реального й гнучкого курсу гривні. Відсутність зрозумілої та прозорої політики призводить не тільки до криміналізації валютної сфери та переходу бізнесу у тіньовий сегмент, але й до елементарного зростання цін на імпортні товари -ліки, пальне, харчі.

Точка зору

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності, народний депутат Сергій Рибалка:

— У банківському середовищі існують звинувачення в тому, що на різниці між офіційним курсом і курсом «чорного» ринку заробляють конкретні наближені банки. Все це створює у людей і бізнесу нервозність, невпевненість, посилюючи тиск на курс гривні. Тому фінансовий комітет парламенту наполягає на посиленні контролю за діями НБУ. Комітет досі не отримав інформації про те, які банки купують валюту і у яких розмірах.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.