Цього року Київський університет імені Тараса Шевченка за рейтингом британської компанії QS World Unіversіty Rankіngs увійшов до 500 кращих вищих навчальних закладів світу. Під час його складання враховуються, зокрема, активність і якість науково-дослідницької діяльності, рівень викладання, кар’єрний потенціал, міжнародна діяльність, думка роботодавців. Про рівень ВНЗ свідчить і кількість абітурієнтів, які бажають у ньому навчатися. Нині до приймальної комісії шевченківського університету вже подали заяви 43 тисячі випускників шкіл.

Про те, як проходить вступна кампанія та в чому її особливість, ми попросили розповісти ректора академіка Леоніда Губерського.

— Традиційно до нашого університету вступає добре підготовлений абітурієнт. Ось і цього року багато випускників шкіл мають за підсумками тестування надвисокі бали. Їх рівень у вступників на деякі факультети не опускається нижче позначки 630. Дуже багато медалістів, призерів всеукраїнських і міжнародних учнівських олімпіад та Малої академії наук.

Серед тих, кого вже зарахували до університету — переможці Міжнародної хімічної олімпіади, яка нещодавно відбулася у В’єтнамі. Там кияни Роман Діденко і Христофор Хохлов завоювали золоті медалі, ще двоє учнів з України — срібні. А готував їх до цього інтелектуального змагання старший науковий співробітник нашого університету Костянтин Гавриленко.

Приблизно четверта частина абітурієнтів — це мешканці столиці. А найбільше заяв подано із центральних областей — Черкаської, Полтавської, Житомирської. Вже не перший рік найвищий рейтинг у вступників із західних регіонів, зокрема з Івано-Франківщини. 

Щодо особливостей вступної кампанії, то вони передусім обумовлені анексією Криму та неоголошеною війною на сході країни, через що виникає багато нестандартних ситуацій. Це вимагає від усіх працівників приймальної комісії максимуму уважності й доброзичливості.

У зв’язку з цими непростими обставинами змінилися терміни проведення вступної кампанії — вона почалася з 11 липня і триватиме до 18 серпня.

Ще в березні наш університет прийняв на навчання 172 студенти, що перевелися із кримських вишів. Практично усі вони, у тому числі й контрактники, отримали бюджетні місця. Крім того, забезпечені гуртожитками й стипендіями.

Переводяться до Києва і студенти з Донецька і Луганська. Цього року значно зросла також і кількість абітурієнтів із цих регіонів. На жаль, не всі вони мають на руках необхідні документи. Хтось не встиг забрати у школі атестат про повну загальну середню освіту, хтось відрізаний від домівки, яка у містах і селах, охоплених війною. Згідно з розпорядженням Міністерства освіти і науки, такі випускники пишуть заяву-гарантійний лист, яку можуть подавати до прийомної комісії навіть не особисто, а надіслати на електронну адресу чи поштою. За нею проводиться зарахування, а подача оригіналів документів відтерміновується до листопада.

— Які факультети найпопулярніші серед учорашніх випускників?

— Прийом на навчання на рівні спеціаліста і магістра здійснюється за 91 спеціальністю. У тому числі й за трьома новими — «зовнішня політика», «інтелектуальна власність» і «управління проектами». Останню можна отримати на новоствореному факультеті інформаційних технологій. Нові спеціальності зможуть опанувати й бакалаври. Це, зокрема, «астрономія», «безпека інформаційних і комунікаційних систем», «кримськотатарська мова і література та переклад», «шведська мова і література» та багато інших. Щодо кримськотатарської, то є чимало бажаючих її вивчати.

Але найбільш рейтингові — англійська мова, комп’ютерна інженерія, журналістика, міжнародна економіка. Тут височенний конкурс. На одне студентське місце претендують від 45 до 75 абітурієнтів. 

Слід зазначити, що цього року Міністерство освіти і науки, беручи до уваги показники якості освіти у вітчизняних університетах і дотримуючись принципів відкритості, задовольнило наше прохання про збільшення державного замовлення. Нам виділено на 300 місць більше для бакалаврів і на 120 для магістрів, ніж було у минулому році.

— Які перспективи відкриває для університету та його студентів новий Закон «Про вищу освіту»?

— Наші науковці й викладачі брали активну участь в його підготовці. Над цим законом, якого очікували усі освітяни, ми працювали кілька років. Закон дуже потрібний. Ми його підтримуємо і докладемо усіх зусиль для його реалізації. Вже найближчим часом у відповідності з документом буде створена Національна агенція з якості освіти, яка виконуватиме функції моніторингу вишів, акредитації, їх атестації.

Найголовніше, що нарешті виші отримають фінансову автономію і зможуть відкривати рахунки в банках та розміщувати там свої спецфонди.

Хотів би зауважити для кращого розуміння, чому нас турбує насамперед фінансова автономія. Наш університет — це навчальний і науковий центр, до складу якого входить 15 факультетів, сім інститутів, 2 навчально-наукові центри — інститути біології та геології, інформаційно-обчислювальний центри, Центр українознавства, кілька музеїв, астрономічна і астрофізична лабораторії, видавничо-поліграфічний центр, наукова бібліотека, для розвитку яких потрібні чималі кошти. За рахунок зароблених коштів ми збудували сучасний стадіон, у кожному гуртожитку обладнали тренажерні й спортивні зали, відкрили затишні, не гірші за столичні, ресторани, їдальні для студентів і викладачів. Загалом маємо триста університетських об’єктів, 20 гуртожитків, бази практики на Київщині, Житомирщині, в Закарпатті, ботанічний сад, природний заповідник на Черкащині, де працюють наші науковці і студенти.

Особлива гордість університету — мистецький салон, який відкрився торік у Червоному корпусі. Тут щосереди проходять концерти камерної музики. Після одного з виступів видатний український митець Анатолій Авдієвський захоплено сказав, що тут пречудова акустика, тож до салону не соромно запросити найкращі колективи. Проходять тут художні виставки, а ще демонструють свої таланти наші творчі колективи — хор «Дніпро», «Веснянка», студентський театр.

Звичайно, щоб утримувати і розвивати все це університетське господарство, потрібні чималі кошти. Надання фінансової автономії дозволить нам не лише вивести на новий, вищий, рівень навчальний процес, поліпшити побутові умови студентів, але й головне — вкладати гроші у розвиток науки.

Ще один аспект. Законом передбачено зменшення навантаження на викладачів і студентів, що вивільнить їхній час для самостійної роботи та наукових досліджень.

Нашу розмову з Леонідом Васильовичем постійно переривають телефонні дзвінки. Телефонують з Міністерства освіти і науки,  НАНУ, міськдержадміністрації. Одне з питань, яке доводиться вирішувати під час інтерв’ю «Голосу України», — встановлення нового паркану навколо університетського ботсаду, який, за висловом ректора, падає тридцять років. Особливо непривабливий вигляд має огорожа з боку бульвару Шевченка. Для її реконструкції необхідно приблизно 17 мільйонів гривень. Частково гроші виділить КМДА, а решту має знайти КНУ. І то не відкладаючи справу в довгу шухляду. Тож пошук коштів на новий паркан наочно ілюструє, як вишам необхідна фінансова автономія і вміння самостійно заробляти гроші.

— Ландшафт університету змінюється на очах. Це не просто корпуси та аудиторії, а особлива планета, на якій постійно пульсує життя. Які головні завдання стоять сьогодні перед її мешканцями?

— Щонайперше — це підготовка кадрів. Розвиток науки, широке впровадження інноваційних технологій, за якими майбутнє. Коли дехто каже, що в Україні знизився освітній рівень, дозволю собі з цим не погодитися. Маємо сильних молодих учених, а наші студенти з року в рік на міжнародних олімпіадах з багатьох предметів виборюють призові місця. Кібернетики, математики, біологи, хіміки привозять із столиць світу золоті медалі переможців. Нагальне завдання для нас і для держави загалом — поліпшення умов роботи цих талановитих молодих людей. Маємо забезпечити їх і фінансово, тоді й не буде «перетікання мізків» в інші країни.

В Україні є кому здійснити інноваційну революцію. Можна багато розповідати про останні наукові розробки й досягнення університету у цій сфері. Найактуальніші з них — це жестова мова, нові речовини й матеріали, препарати для профілактики й лікування серцево-судинних захворювань, онкології. Серед новинок — сучасні протези для людей з пошкодженнями хребта. Цілі лабораторії працюють над проблемами чистоти питної води та утилізації протипіхотних мін. Раніше це було актуально для далеких країн, а тепер і для України. У рамках різних молодіжних програм, а їх реалізується щонайменше десять, наші науковці працюють і над інноваціями для різних галузей господарства. Ми активно співпрацюємо з науковими центрами у Франції, Італії, Литві та інших країнах. Наше завдання -активно поглиблювати міжнародну діяльність.

— Леоніде Васильовичу, дякуємо за цікаву розповідь про університет і бажаємо успіхів колективу на шляху до нових знань і здобутків.

Бесіду вела Світлана ЧОРНА.

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Герой України Леонід Губерський.

 

Бути студентом шевченківського університету — це щастя.

Фото надані прес-службою КНУ.