* Негативні зовнішні чинники і воєнні дії на Донбасі зумовили падіння ВВП на три відсотки в першому півріччі, ускладнивши мобілізацію бюджетних доходів — про лихо і добро.

* Законодавці схвалили секвестр держбюджету — про рух опору.

* ЄС і США синхронізували санкції стосовно Росії — про ізоляцію, яка має рацію.

* Продовольча війна на політкухні зруйнувала деякі стереотипи — про очікування.

Не буває такого поганого, щоб не вийшло на добре

Заступник міністра економіки Анатолій Максюта резонно пов’язав падіння економіки в першому півріччі із зовнішніми чинниками — ледь жевріючий попит на чорні метали й добрива не дав змоги заробити країні за статтями традиційного експорту. Нетарифні бар’єри Російської Федерації проти українських виробників труб, залізничних вагонів та локомотивів, окремих груп продовольчих товарів тільки прискорили негативний економічний тренд. За підсумками січня—травня експорт товарів і послуг загалом зменшився на 8,4 відсотка, товарів — на 6,4.

Проте нема лиха без добра. Адже імпорт товарів та послуг скорочувався майже вдвічі швидше за експорт. За девальвації гривні, яка мала місце навесні, це було доречно. З другого боку, й машинобудівні підприємства, приміром «Мотор Січ», одержували високі гривневі прибутки на експорті продукції подвійного призначення у ту само Російську Федерацію. Саме в січні—травні Держстат зафіксував скорочення негативного сальдо торгівлі товарами і послугами до $1,4 млрд., тоді як на цей період минулого року мали $4,8 млрд. Такі темпи свідчать про формування передумов для зміцнення гривні.

Мінекономрозвитку підсумувало: експорт таки послідовно диверсифікується. Питома вага Російської Федерації у ньому, за підсумками п’яти місяців, становила 19,4 відсотка проти 23,7 у відповідному періоді минулого року. А частка країн ЄС зросла до 33,3 відсотка — з 27 у січні—травні 2013 року.

Покращення рейтинговою агенцією «Standard & Poor’s» прогнозу довгострокового рейтингу України за зобов’язаннями в іноземній валюті (на рівні «ССС») з негативного на стабільний — логічний експертний підсумок липня, який автоматично потягнув за собою аналогічний перегляд рейтингів вітчизняних компаній.

П’ять разів відміряли — і як відрізали 

Водночас експерти визнали наявність ризиків довгострокової платоспроможності, які нависли над країною через негативний вплив війни на сході країни. Загострення військових дій, зумовлене збиттям «Боїнга-777» «Малайзійських авіаліній», черговий етап мобілізації до війська, цілеспрямована руйнація інфраструктури міст Донбасу і підприємств з безперебійним циклом виробництва (Авдіївського коксохімічного заводу, концерну «Стирол» тощо) не тільки посилили негативний вплив, а й зумовили критичний стан з фінансуванням поточних військових видатків. 

Урядові пропозиції стосовно змін до держбюджету мали на меті зняти цей головний біль, тим паче, що в разі їхньої підтримки законодавцями, Україна одержувала 1,5 мільярда доларів США чергового траншу від МВФ і Світового банку. Але законодавці з першої спроби «завалили» пропозиції уряду, про що я писав у тижневому «Балансі». Першопричиною стала потреба перезавантаження парламенту (відтепер відкрилася перспектива провести перевибори до Верховної Ради в жовтні цього року, а то й раніше). Але були й інші, не менш важливі, мотиви проголосувати «проти», як я зазначав у попередньому «Балансі». Аби не повторюватися, скажу про, як на мене, головне, чому перша спроба законодавчо закріпити урядові пропозиції виявилася невдалою.

Перше. На експертному рівні бюджетні зміни зустріли як банальний секвестр видатків без натяку на реформи. Навіть ініціативи, які сприймалися з розумінням, як-то оподаткування на загальних засадах операцій з цінними паперами та деривативами (зараз податок на прибуток — 10 відсотків), доходів інститутів спільного інвестування та ін., мали половинчастий характер, адже не спрощувався порядок податкового обліку, лишалися ризики для інвесторів.

Друге. Перерозподіл приблизно одного відсотка ВВП за збереження основних параметрів бюджету (співвідношення прикінцевих значень доходів і видатків) важко поєднувався зі справедливими підходами до бюджетного перекрою. Заважали не усунуті досі корупційні та оптимізаційні схеми, підживлювані почасти великим бізнесом і підтримувані старими чиновниками. Малий та середній бізнес, наприклад, вбачав посилення фіскального тиску доти, доки уряд не пообіцяв знизити ставку єдиного податку.

Третє. Підняття ренти за користування надрами для видобутку нафти і газу на 70 відсотків зустріло рішучий спротив з боку власників свердловин, бо вони логічно угледіли за цим падіння рентабельності бізнесу й по суті згортання урядом інвестиційної підтримки нафтогазової галузі. 31 липня уряд уже пропонував значно ліберальніші рентні ставки, до того ж перераховані не в гривні, а у відсотках — і одразу відчув інше ставлення законодавців до податкових ініціатив.

Четверте. Липневий секвестр по суті продовжував наступ на доходи населення , з чиновниками включно, в червні доходи знизилися більш як на 5 відсотків, споживання — більш як на 10. У низхідній динаміці політики вбачали неабиякий ризик соціального невдоволення напередодні виборів до парламенту. Зрештою, друга для уряду спроба затвердити зміни до держбюджету виявилася вдалою, а короткий коментар Павла Розенка у Твіттері свідчив про роботу над помилками: «Бюджетники і пенсіонери захищені».

П’яте. Голоси за радикальну зміну управління вітчизняною ГТС стримувала низька якість бюджетного перекрою як такого. Запланований урядом фантастичний випуск ОВДП обсягом 103 мільярди гривень свідчив про те, що НАК «Нафтогаз України» й далі збирається сидіти «на шиї» платників податків. І ставало зле від однієї думки, що залученням до управління ГТС іноземного оператора перейматиметься до такої міри безпорадний монополіст. До того ж умовний характер державних гарантій і авторитет гарантів лише зміцнювали передчуття прихованої приватизації ГТС. Недарма цей законопроект 31 липня був відправлений на повторне друге читання.

При всьому тому друга спроба змін до держбюджету виявилася вдалою, оскільки потреба фінансового забезпечення АТО була очевидною, тоді як несистемний підхід до бюджетного перекрою спричинили не так непрофесійні дії Мінфіну, як прагнення підтримати національний рух опору в зоні АТО. А що він у липні став саме таким, свідчать і третя хвиля мобілізації, і багатомільйонні добровільні пожертви людей, фондів, громадських об’єднань, і схвалені парламентаріями зміни до Податкового кодексу та держбюджету, зокрема — тимчасовий півторавідсотковий військовий збір із заробітної плати. Зрештою, це — найголовніший позитив місяця. Підтримка урядових ініціатив була конче потрібна не лише захисникам територіальної цілісності країни, а й економіці. Вона зберігає хороші шанси на одержання другого траншу кредиту МВФ і запобігає дестабілізаційним процесам на ринках країни, зокрема,  на валютному.

Вказали на двері: очікувано й надовго

У липні дала давно очікуваний результат ще одна тенденція — Захід нарешті синхронізував свої каральні санкції за агресивну політику Кремля. Нагадаю, Комітет постійних представників країн ЄС ухвалив санкції третьої, економічної, фази, по відношенню до Росії через її дестабілізуючу роль на Донбасі. Як ми і очікували, головний удар завдається по фінансовому сектору. Багато хто з нас недооцінює цього кроку. Поза тим заборона країнам ЄС інвестувати в борги, купувати акції російських державних емітентів, надавати будь-які інвестиційні послуги тощо фактично ізолює Росію від світового ринку капіталу. Дохідність російського ринку акцій уже шість років перебуває, що називається, на плінтусі при тому, що американські індекси нині — на піку зростання. Зважаючи на те, що будь який ринок акцій є свого роду індикатором самопочуття економіки, то колосальна втрата Росією рівня капіталізації загрожує їй фінансовим крахом уже в середньостроковій перспективі. Розпочнеться плачевний сценарій, як завжди, з глибокої девальвації рубля, а призведе до гіперінфляції. Причому з огляду на ізоляцію «Сбербанка России» та «ВТБ» усвідомлення простими росіянами того, за чиї кошти Кремль підтримує терористів на Донбасі, не забариться.

Варто нагадати, що паралельно країни ЄС запроваджують низку серйозних обмежень на поставку зброї та товарів подвійного призначення, забороняють експорт чутливих технологій у сфері глибоководного буріння, освоєння видобутку сланцевого газу тощо. Власне, це вже можна назвати секторальними санкціями.

Посилення економічних санкцій проти Росії Президент США Барак Обама прокоментував коротко, зате вичерпно: мовляв, слабка економіка стане ще слабкішою. Я б сказав ще точніше: примітивна економіка стане ще примітивнішою. Отже, синхронізований і розширений у липні пакет міжнародних санкцій проти Росії підтвердив розуміння Заходу глобальної небезпеки, яку несе розгортання воєнних дій на Донбасі.

Сподіватися від Росспоживнагляду на краще — що радіо слухати

І нарешті скажу про ще одну очевидну тенденцію — українські виробники цього місяця позбулися усталеної думки про Росію як малопередбачуваного торговельного партнера. Черговий перелік українських товарів, заборонених до завезення на територію Росії з ласки Росспоживнагляду, розширився цього місяця за рахунок консервованої плодоовочевої та рибної продукції. А заборона імпорту молочної продукції, у тім числі сирів, стала, що називається, цілковитою. Відтепер українські виробники від російських державних органів вже нічого позитивного не очікують. Тож, приміром, нещодавню заяву керівника Росспоживнагляду Анни Попової про гіпотетично можливу заборону ще й пива, дитячих соків, харчової продукції тваринного походження, овочів та фруктів сприйняли — як прогноз погоди.

Значно більше уваги приділялося україно-білоруській торгівлі. Нагадаю, у відповідь на встановлення Білоруссю мінімальних цін для імпортерів, які були вищими за ціни місцевих виробників, Україна запровадила відповідні тарифні обмеження — і подіяло: Міністерство закордонних справ Білорусі вже повідомило про намір скасувати торговельні обмеження. Але цей приклад не є показовим для ілюстрації замішаної на політичній кухні україно-російської торговельної війни. Це дуже добре розуміють і урядовці, і аграрії. Перші обіцяли серед місяця забезпечити всі сільськогосподарські підприємства та виробництва продовольчої продукції природним газом, другі — забезпечити армію на період воєнних дій основними видами продовольства. Причому — безплатно.

Експертна думка:

Голова Комітету економістів України Андрій Новак:

 

«...Це вже ті санкції, які дійсно будуть дуже відчутними для російської економіки, причому дуже швидко, оскільки фінансовий сектор є найбільш чутливим, він реагує на економічні зміни найшвидше. Зараз ми вже можемо очікувати наслідки цих санкцій на російському фондовому і валютному ринках. Це буде проявлятися в падінні акцій російських компаній на фондових ринках і в девальвації рубля».

Статистика

Падіння ВВП у другому кварталі порівняно з аналогічним періодом минулого року (у постійних цінах 2007 року) прискорилося до 4,7 відсотка.  За інформацією Держстату, падіння ВВП у другому кварталі цього року проти попереднього кварталу прискорилося на 2,3 відсотка.

Мал. Миколи КАПУСТИ.