* Законодавці не схвалили перерозподіл доходів і видатків державного бюджету — про екстра неординарне.

* Верховна Рада відмовила передавати ГТС в оренду без права відчуження — про закономірне.

* Літр бензину підстрибував від 10 до 20 копійок упродовж одного дня — про натяки.

Ще той костюмчик

Економічна криза і «професійні» уряди вже привчили нас до неординарних переглядів державної казни. В березні, дякуючи такому перекрою, скоротили видатки на 25,4 мільярда гривень і тим само сприяли зниженню його дефіциту. Сьогоднішні причини для «перекрою» грошей платників податків, як-то кажуть, вже екстра неординарні. З одного боку, падіння виробництва зумовлюють мільярдні недонадходження податків — з прибутку і ПДВ, з другого — війна на сході обдирає казну, як липку. «Нема за що купити рушницю, нема чим заправити БТР, — казав, оголошуючи про свою відставку, Арсеній Яценюк. Тож потреба у змінах до держбюджету і Податкового кодексу, попри те, що парламент їх не схвалив, є екстра неординарною. Якщо експерти очікують понад удвічі більше падіння економіки, ніж уряд передбачав навесні, то це вже сигнал, що треба щось змінювати! Але не факт, що треба змінювати уряд, про що вів емоційний Арсеній Петрович.

АТО і повернення до життя визволених від терористів територій вимагає, за підрахунками Мінфіну, залучення до Резервного фонду 16,9 мільярда гривень. Капіталом Резервного фонду уряд розпоряджається, не потребуючи бюджетних змін, що й треба для оперативного фінансування оборонних витрат. Проти цього не заперечує МВФ, зважаючи на невиконання плану за доходами, дефіцит НАК «Нафтогаз України» та видатки на відбудову повоєнних територій. Однак лекала, за якими кроїли доходи і видатки, умовні, бо АТО триває і стає дедалі запеклішою. А ще перезавантаження депутатського корпусу потрібно не менше й учасникам АТО, і людям визволених територій, і тим, хто збирається втілювати в життя реформи. Тож, як на мене, і розвал коаліції, і завал запропонованих урядом змін до держбюджету, і екстрений початок перезавантаження цілком логічні.

Де-факто майбутній «костюмчик» буде кольору хакі, а чимало деталей нової викройки нагадували стару: без компенсаторів, з податковим тиском на бізнес, скасуванням пільгових режимів, завищеними очікуваннями...

Так, неабияку частку доходів від змін у Податковий кодекс уряд сподівається одержати за рахунок підняття рентних платежів за видобуток газу, нафти і конденсату. Напівдержавна «Укрнафта» може собі дозволити платити більше, але якщо це не загрожує рентабельності її бізнесу. Не гірші можливості в розробників родовищ мінеральних копалин, адже ГЗК, попри вже підвищені рентні ставки, дотепер платять державі низькі податки за високої операційної рентабельності.

Намір боротися з галузевими пільгами треба вітати, якщо вони не мають сенсу, як скажімо, право на відшкодування ПДВ при експорті продукції тваринництва за відсутності такого експорту. Тим часом пільги для виробників устаткування, яке працює на альтернативному паливі і яке нам заощаджує природний газ, важко запідозрити у відсутності сенсу. Бюджетну викройку перевантажили непопулярні рішення, як-то скорочення видатків на утримання органів виконавчої влади і низки соціальних статей. Підкреслю: непопулярні — в очах самих законодавців, які вже думали про те, як у такому костюмчику вони постануть перед виборцями.

ГТС — як ще одна лінія оборони

Зрозуміло, уряд має не лише відшукати ресурс на продовження військової кампанії, а й засвідчити перед МВФ свою готовність втілювати в життя економічні реформи і одержати черговий транш кредиту від МВФ. На це, зокрема, вказує найпромовистіша деталь відкладеного бюджетного викрою, яка полягає у доведенні емісії державних облігацій для внесення в статутний капітал НАК «Нафтогаз України» до 103,9 мільярда гривень. Цікаво, їх планують для гіпотетично можливих розрахунків з «Газпромом» на випадок, якщо суперечка з ним довкола цін та умов контракту завершиться? Чи з наміром посилити рефінансування боргів НАК з прицілом на її реформування і зміну управління вітчизняною ГТС? Хоч як там є, а Верховна Рада відмовилася надавати дозвіл на оренду системи магістральних газогонів і підземних сховищ без права їхнього відчуження. Не подіяли жодні законодавчі перестороги та гарантії.  Тим паче, що ГТС є свого роду ще однією лінією оборони від російської агресії.

Коротко підсумую: похмурий прогноз економічної динаміки зумовлює зменшення надходжень основних податків з прибутку (на 2,8 млрд. грн.) і від ПДВ (на 5,7 млрд. грн.). До честі уряду, він вже відмовився від низки фіскальних ініціатив (щодо термінів в оподаткуванні АПК, щодо фінансування в бюджетній сфері тощо). Це убезпечує ринок праці від ймовірної кризи, але не усуває нагальної потреби в повній мобілізації доходів на проведення АТО і відновлення звільнених від терористів територій.

Кого лякає оптимізація видатків

Власне, соціальне невдоволення є інструментом політичного впливу, його почали підбурювати деякі законодавці ще до відхилення резонансних змін. Казали, що уряд наважився на скасування усіх соціальних пільг, встановлених законодавцями геть усіх попередніх скликань. Це, звісно, ще один перегин. Так само не відповідає дійсності намір «бюджетного кутюр’є» примусово відправляти чиновників у двомісячну неоплачувану відпустку. Але, що видатки органів управління можна зменшити, то це правда. На думку урядовців, на збереження витрат можуть розраховувати хіба що органи управління, які забезпечують обороноздатність країни.

До речі, коли я запитав одну мою чарівну знайому вчительку, як би вона сприйняла скасування доплати за перевірку учнівських зошитів, то відповідь мене вразила: «Як власну причетність до боротьби з тими, хто зараз розвалює країну».

Чимало з нас таки недооцінює бюджетників! Тому керівникам держави не варто цуратися патетики, нагадуючи їм, що поступаючись своїми доплатами та преміями, вони долучаються до зміцнення обороноздатності країни. Як, зрештою, і представники реального сектору, і навіть пенсіонери, яких також зачепить несистемна екстра неординарна оптимізація видатків на оплату праці.

Прозорі натяки

Про умовність бюджетних лекал напередодні розгляду їх у парламенті нагадав один з монополістів, який контролює 22 відсотки АЗС країни. Коли одночасно понад 1,5 тисячі автозаправок групи «Приват» припиняє роздрібну торгівлю, як це сталося серед тижня — це не інакше, як прозорий натяк, що монополіст хоче уряду заперечити. Якщо так, то легко здогадатися, що саме: підняття ренти на 70 відсотків для «Укрнафти» означає сплатити додатково в бюджет мільярди гривень, що в принципі може поставити під сумнів рентабельність бізнесу.

Вважати, що «приватівські» автозаправки раптом усі скопом стали на інвентаризацію через скорочення імпорту з Білорусі і зростання продажів, наївно, оскільки група торгує останні місяці здебільшого нафтопродуктами Кременчуцького НПЗ. Отже, швидше за все, найбільший акціонер «Укрнафти» Ігор Коломойський, як і законодавці, також не в захваті від бюджетної викройки уряду Арсенія Яценюка. Ну то й що з того, запитаєте ви. Нічого, якщо не зважати на стрибок цін на бензин. У кожного своя лінія оборони.