Саша бореться за життя. Давайте їй допоможемо

У редакцію «Голосу України» зателефонувала жінка, давня передплатниця нашої газети, і зі сльозами благала допомогти її внучці — Олександрі Суворовій. Цій надзвичайно гарній і талановитій дівчинці — 12 років, і в неї рак.

А почалося усе ще у вересні 2012-го. У Саші з’явилися сильні головні болі, і лікарі визначили: бактеріальний менінгіт. Місяць серйозно лікували — і, здалося, перемогли хворобу. Але наприкінці листопада головні болі поновилися, з’явилися запаморочення, блювання й порушення координації рухів. Зробили МРТ (томографію) — вона показала пухлину задньої частини мозку.

Сашу терміново доправили в Київський нейрохірургічний інститут ім. академіка Ромоданова. У грудні 2012-го у неї видалили злоякісну пухлину. Майже місяць після операції дівчинка лежала під крапельницею. Для подальшого проходження промене- і хіміотерапії Сашу направили в Сумську лікарню, де з 14 січня 2013 року вона перебувала в стані так званого мутизму. Їжу самостійно не приймала (тільки через зонд), не розмовляла, не ходила...

Завдяки волонтерам дівчинку взяли в Донецький онкоцентр, де вона отримала нову порцію променів. А після Донецька — знову в Суми. Лікування значно поліпшило стан Саші, а її рідні раділи кожному звуку, руху пальчиків на руках... Допомагали психологи, логопеди, реабілітологи. І знову перемога над хворобою — Саша почала розмовляти, писати, малювати картини, створювати вироби із глини, піску, паперу, бісеру. Ходили вчителя, добре закінчила школу.

Родина готувалася до реабілітації в Трускавці на квітень 2014 року. У січні по МРТ нічого не виявили: ні рецидивів, ні пухлин, ні метастаз. А вже 2 квітня — знову МРТ і як грім серед ясного неба: метастаз у лівій частці. Сашу направили на обстеження в Санкт-Петербург, де результати підтвердилися, а у Москві призначили хіміотерапію й уведення стовбурових клітин. Дівчинка вже отримала 3 цикли ХТ у Сумах. Після кожної такої терапії їй дедалі гірше, аналізи погані, серденько турбує (іноді 150 ударів).

За кордон рідні звернулися, але там занадто дорого, а в родині немає таких грошей. Усе, що збирали, було витрачено на лікування й реабілітацію. Ліки дорогі, і вони то є, то їх немає. Щоб підняти лейкоцити, купували ін’єкцію. Ціна однієї — від 800 до 1800 грн.

У понеділок, 14 липня, Саша з мамою приїхали в Київський інститут раку ім. Ломоносова. Дівчинку очікують два цикли ХТ, забір крові для стовбурових клітин і введення стовбурових клітин, п’ять циклів ХТ — високодозової.

...До хвороби в Олександри кожна хвилинка була розписана: музика, спів, танці, малювання, бісер і ще з молодшою сестричкою погуляти. В 11 років вона встигла стати лауреатом І ступеня конкурсу «Ялтинський берег» у складі знаменитого сумського колективу «Трулялята», посіла 2-е місце в шкільному проекті «Школа має талант» і одержала титул принцеси! Після цього Сашу запрошували на шоу міні-моделей у Київ. Жоден шкільний або міський захід не проходив без участі Саші. Але потім почався той жах, який розділив життя дівчинки на «до» і «після».

Саша все знає й розуміє, часто ночами плаче, але вона бореться, тому що дуже сильно хоче жити... Родина вдячна всім людям, які, знаючи про їхнє горе, весь цей час допомагали. Але коли я запитала бабусю, у які організації вони зверталися по допомогу, то Лідія Василівна зніяковіла:

— Та в жодні. Просто розставляли в рідних Сумах в магазинах скриньки зі світлиною Саші. Хто хотів і міг — кидав гроші. От так і допомагали.

Для проходження подальшого лікування і реабілітації Олександрі та її рідним дуже й терміново потрібна допомога. Головне, вирвати дівчинку з лап підступної хвороби, а далі вона боротиметься сама. Адже бажання жити в неї ніхто не зможе відняти!

Копії документів, виписок з історії хвороби й протоколів обстеження є в редакції «Голосу України». А допомогу можна надати за нижченаведеними даними.