У 1699 році російський цар Петро І і польський король Август ІІ уклали воєнний союз проти Швеції. І заздалегідь поділили між собою землі, які мали завоювати у шведів. До Росії відходила Інгрія (сучасна південна частина Ленінградської області з фортецею Івангород) і Карелія. До Польші — Остзейський край. Крім того, поляки хотіли, щоб Петро І зрікся прав на Правобережну Україну.
Проти останнього пункту був гетьман Іван Мазепа (пізніше, 1704 року, він об’єднав під своєю булавою Лівобережну і Правобережну Україну).
У 1700 році король Польщі Август ІІ почав війну проти шведів. Петро І наказав гетьману Мазепі вислати допомогу Августу ІІ, гетьман відіслав один полк козаків, потім ще 10 тисяч козаків й протягом війни робив це не раз. Наприклад, 1702 року на поміч полякам було вислано 12 тисяч козаків під керівництвом полковника Миклашевського. За це король Август ІІ прислав Мазепі орден «Білого орла».
Українські козацькі війська, перебуваючи в боях і походах, зазнавали кривди і зневаги від російського командування, а, повертаючись в Україну, розповідали про свої поневіряння.
1704 року король Швеції Карл ХІІ розгромив польську армію, захопив Варшаву, Краків і Львів. За сприяння Карла королем Польщі став Станіслав Лєщинський. Після поразки Польші у війні із Швецією під протекторат Росії й гетьмана Мазепи перейшли полки Правобережної України.
У червні 1706 року гетьман Мазепа з козацьким військом вирушив у похід на Поділля, потім на Волинь, щоб нищити маєтки польської шляхти, котра перейшла на бік шведів.
На Волині Мазепа став табором у Дубні. Там познайомився з княгинею Ганною Дольською. Через неї гетьмана спокушали перейти на бік Станіслава Лещинського і Карла ХІІ.
1707 року Петро І провів у Жовкві конференцію з польськими магнатами й звелів Мазепі знову передати землі Правобережної України під владу Польщі. Отоді гетьман Мазепа вступив у таємне листування з польським королем Станіславом Лєщинським, що був на боці шведів. Листування йшло через Ганну Дольську та єзуїта Зеленського.
Давній союз Богдана Хмельницького й Івана Виговського, утворений колись зі Швецією, залишився для козацької старшини як заповіт. І тепер настав час той заповіт виконати: восени 1708 року шведська армія на чолі з королем Карлом ХІІ стояла біля кордонів України. Карл вирішив іти на Москву через Україну. 30 жовтня 1708 року в селі Гірки на Новгород-Сіверщині була укладена угода між королем Швеції Карлом XІІ та гетьманом України Іваном Мазепою про спільні військові дії проти царя Петра І. «Щоб руський нарід скинув московське ярмо і був вільним».
 
Львів.