Журналісти «Голосу України», прослухавши офіційні рапорти посадовців про оснащення вояків, вирішили підійти до проблеми забезпечення бійців АТО, так би мовити, з тилу.
Аби з’ясувати ситуацію, звернулися до волонтерів. Поспілкуватися з київським бізнесменом Юрієм Бірюковим, який забезпечував Євромайдан необхідним, а тепер разом зі створеною ним групою «Крила Фенікса» постачає все: від засобів гігієни до бронежилетів тим, хто на передовій, виявилося не так легко.
— Зрозумійте, я не набиваю собі ціну. Просто часу на це не вистачає. Найближчими днями везу чергову партію зібраного товару і тому весь мій день проходить від зустрічі до зустрічі, — стомлено зізнається Юрій.
Каже: нині кістяк групи складається із двадцяти постійно діючих волонтерів. У команді 5—6 киян, решта — родом з усієї України. Таке невелике «тилове управління» працює швидко, злагоджено та без бюрократичних процедур. У цій структурі все чесно, від душі. Тут немає особистої меркантильної зацікавленості, не заважає й корупція, тому все виходить, як має бути.
На запитання про так би мовити «повне забезпечення армії державою» співрозмовник лише хмикнув.
— Хлопцям держава виділяє по 34 гривні добових, тому їм треба абсолютно все! Від ковтка води до зброї та транспорту. Цим і займаємось. Ось зараз повезу їм одяг, харчі, каски, бронежилети. Цей асортимент майже не змінюється протягом усіх наших рейсів, а таких було безліч. Якось навіть дорогу гвинтівку дістали, з пристойною прицільністю. У нас на це дозволу не було, тому батальйон замовив її у мисливській лавці(!), а ми вже оплатили, — розповідає Юрій.
«Крила Фенікса» скоординували роботу цілої бригади небайдужих людей, яка зібрала понад 10 мільйонів гривень на потреби армії. Сам Бірюков, навіть незважаючи на погрози розправи від сепаратистів (за його голову пообіцяли винагороду у 50 тисяч «зелених»), особисто займається перевезенням. А ще, крім логістики із використанням власного транспорту, «Крила Фенікса» примудряються лагодити цілі літаки та будувати військові штаби.
— Якось до нас звернулися пілоти, мовляв, біда: «Є два літаки, вкрай потрібні, проте коштів на ремонт взяти нема де». Я зв’язався з АНТК ім. Антонова, дізнався, скільки потрібно, і вже невдовзі Ан-26, під бортовим позивним «Фенікс», отримає нове життя. А наприкінці червня таки перерізали стрічку новозбудованого штабу 10-ї Сакської бригади морської авіації. Передали її армії, котра після 23 років незалежного існування стає достойною нашої гордості.
Невже така потрібна зараз, цілком професійна діяльність із забезпечення бійців АТО не викликала зацікавлення з боку державних структур та установ? — питаємо координатора.
— Так, нами дуже зацікавилися... у СБУ. Ми й не приховували, що і бронежилети завозимо незаконно, і декілька переданих в АТО машин не розмитнені, та й такі необхідні солдатам кровоспинні препарати американського виробництва (целокс), які шукали по всій Європі, завозимо без ліцензії. Але головне, що десять бригад ми взяли під свою опіку, сотні солдатів урятували наші бронежилети...
Про всі витрати волонтери звітують відкрито в онлайн-режимі. Так, за підрахунками самого Юрія, всіма волонтерськими службами було зібрано майже 100 мільйонів гривень. І ці кошти використали адресно, поки державні мільярди ніяк не можуть опанувати за призначенням.
Для перерахунку грошей та будь-якої іншої допомоги вся інформація знаходиться на офіційному сайті «Крил Фенікса»: wіngs-phoenіx. org. ua та на сторінках соціальних мереж (vk. com/wіngs_phoenіx_offіcіal, facebook. com/wіngs. phoenіx. rus).
