Сьогодні відзначають 91-шу річницю подій під Крутами. Частина вітчизняних істориків переконують — події січня 1918 року овіяні міфом. І нині, мовляв, настав час для його розвінчання. Допомогти у цьому мають презентовані вчора у столиці книжки про події під Крутами.

— Історія цих подій, — розповідає Владислав Верстюк, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, — налічує вже понад 90 років. І увесь цей час довкола цього питання тривають дискусії. Ми маємо дві найпоширеніші версії. Перша — крутяни, що полягли під час боїв, є жертви, безневинно принесені невідомо для чого. Згідно з другою версією, усі загиблі під Крутами — герої, свідомі воїни і приклад для наслідування.

Тож крутяни — жертви чи герої? На це запитання, переконані вітчизняні історики, відповідь має дати кожен сам для себе. А допоможуть у цьому щойно презентовані видання «Крути. Січень 1918 року», «Українська революція 1917—1921: Подвиг героїв Крут» і «Крути 29 січня 1918 року». Останнє видання — чи не найцікавіше. Зміст віднайдених і зібраних архівних матеріалів підсилюють статті і виступи Сергія Єфремова, Дмитра Донцова, Михайла Грушевського і багатьох інших. Книжку супроводжують два блоки ілюстрацій — минувшина і сучасність Крут.

— Ми намагалися, — каже Ярослав Гаврилюк, голова історико-культурологічного товариства «Герої Крут», — упорядкувати книжку так, щоб кожен читач міг ніби пройтися шляхами тих подій. Усі матеріали ми розташували у хронологічному порядку для правильнішого і легшого розуміння тодішніх подій.

І, мовляв, аби авторам та упорядникам видання не дорікали у необ’єктивності, навіть помістили кілька свідчень протилежної сторони — більшовицьких діячів. На думку Владислава Верстюка, вихід цієї книжки був необхідний. Мовляв, це ще одна перемога нашої країни, ще один крок на шляху до відновлення власної історії. «Це видання має заповнити «розріджений простір» довкола проблеми Крут», — переконаний пан Верстюк.

Праця над книжкою почалася задовго до її видання. 11 років члени товариства «Герої Крут» збирали архівні дані та свідчення. «Ми могли б видати книгу і два роки тому, але в силу певних обставин довелося відкласти аж до сьогодні», — каже пан Гаврилюк.

— Ми повинні розвивати ідею героїки крутівців. Ми маємо подвиг молодих людей, якими керувала єдина світла ідея незалежності, якими керувало почуття посвяти і свого обов’язку по відношенню до інших українців. Герої Крут мають стати прикладом для сучасної молоді, якій доведеться будувати нашу країну, — переконаний Ігор Юхновський, директор Інституту національної пам’яті.

Ознайомитися із книжкою можна буде в бібліотеках, зокрема у шкільних та студентських. Очікується, що найбільше примірників буде надіслано у міста Східної України. Мовляв, там інформаційний вакуум стосовно цього питання значно більший порівняно з рештою регіонів.

Під Крутами загинули і гімназисти з Бучача?

Серед 300 юнаків, які загинули під Крутами, могли бути і гімназисти з міста Бучача, що на Тернопільщині. Місцеві архівісти шукають підтвердження цього. Такі припущення було висловлено під час відкриття в обласному державному архіві виставки «Битва під Крутами — урок мужності», на якій представлено статті, документи, світлини. Виставки на цю тему відбуваються щороку, і щороку вони поповнюються новими документами. Цього разу було презентовано каталог виставки «Крути — урок нащадкам». Вечори пам’яті героїв Крут, уроки, лекції відбуваються в ці дні у школах, училищах, вузах області, повідомляє наш власний кореспондент Любов ЛЕВИЦЬКА.

На знімку ліворуч: 18.03.1918 р. — перепоховання героїв Крут у Києві, жалобна хода Бібіковським бульваром.

Репродукції Сергія КОВАЛЬЧУКА.