Після нещодавнього виходу статті «УкрАвто — «сервіс» місцевого значення» на шпальтах нашої газети, в якій ішлося про одне з дилерських підприємств концерну, задля дотримання найголовнішого принципу журналістики, а саме: об’єктивності, ми вирішили звернутися по коментарі щодо стану справ до головного офісу корпорації УкрАвто. Відповісти на наші запитання люб’язно зголосився Єгор МОХНА, заступник голови правління з сервісу та запасних частин корпорації УкрАвто.

— Єгоре Григоровичу, як справи на дилерських підприємствах корпорації УкрАвто стосовно сервісного обслуговування?

— У ці непрості часи важко сказати, що все чудово. Завжди є певні ділянки сервісу, які потребують удосконалення, і, звичайно, ми працюємо над тим, щоб клієнт будь-якого СТО, що входить до мережі корпорації УкрАвто, отримував послуги, рівень якості яких гідний його.

— Кажуть, багато залежить від кадрового складу СТО?

— Саме так, люди були і є для нас одним із найцінніших активів. Ми будуємо стосунки зі співробітниками сервісу так, щоб вони могли регулярно отримувати гідну заробітну платню. Так, приміром, діє система залежності розміру винагороди від виробітку, яка стимулює слюсарів надавати якісні послуги. Дивіться, економічно обґрунтований норматив розрахунку заробітної плати становить 30 відсотків валової виручки від наданих послуг з ремонту автомобілів. Можу продемонструвати статистичні дані, які свідчать, що останніх 5 років цей показник коливався від 35 до 30 відсотків. І хочу наголосити, що корпорація УкрАвто офіційно працевлаштовує своїх працівників. Офіційно на банківську картку нараховує заробітну платню. Як ви розумієте, у нас тут не ПП. Наразі ми забезпечуємо роботою загалом 20 000 осіб.

— Працівники задоволені?

— Знаєте, неможливо всім догодити. Система побудована так, що від професійності майстрів і від бажання працювати напряму залежить і рівень винагороди. Так, тарифи висококваліфікованих та досвідчених фахівців вищі, ніж у тих, хто ще не досягнув найвищого ступеня професіоналізму. Працівників робітничих професій ми забезпечуємо спеціальним одягом. Проводимо щорічні медичні огляди. Видаємо спеціальне харчування працівникам зі шкідливими умовами праці. Усім виплачуємо відпускні, лікарняні тощо. Зберігаємо робоче місце за тими, хто в декреті чи був призваний до армії. Цього всього навіть близько немає в тих, хто працює в «гаражах». Зрозуміло, що ті працівники, які постійно жаліються і шукають причини, щоб не виконувати ту чи іншу роботу, а відповідно, не хочуть розвиватися, отримують набагато менше, ніж їхні вмотивовані колеги з високим рівнем кваліфікації. Ми нікого не примушуємо. Але якщо працівник із місяця в місяць не виконує план, не стежить за розвитком технологій і за рівнем нам не підходить, доводиться прощатися з ним. Також у зв’язку зі згортанням ділової активності клієнтів—юридичних осіб останнім часом спостерігається динаміка зменшення кількості машинозаїздів, що впливає на кількість співробітників. Водночас ті, хто працює нині, в умовах скорочення обсягів послуг отримали більшу завантаженість, а отже, мають і вищу зарплату. Насправді на більшості СТО та в дилерських центрах робітники працюють по 5—10 років. Тобто підібралися колективи з добрих та порядних людей, оскільки випадкові не тримаються довго. Якщо ж говорити про розміри заробітної плати, вона різниться залежно від регіону, але, наприклад, на Сумщині зарплата працівників сервісу в 2—3 рази більша від середньої мінімальної в країні.

— Мабуть, мотивація багато в чому залежить від умов праці?

— Звичайно, це так, тому ми робимо все, щоб умови відповідали прийнятим стандартам, в яких мають працювати люди. Намагаємося постійно модернізувати наші СТО, запроваджувати енергозберігаючі технології. Але частина приміщень, в яких розташовано цехи, — 90-х років, коли будували масштабно, та про енергозберігаючі технології ніхто не чув. Звичайно, бувають випадки під час сильних морозів, коли в цехах температура 7—8 градусів, але вона відповідає стандартам СЕС для приміщень, в яких працюють люди. Приміром, для утеплення всієї будівлі, скажімо, дилерського центру «Сумиавто», потрібно близько 1 200 000 гривень. Це чималенька сума, але якщо робити все поступово, можна через певний час усе змінити. В тому ж «Сумиавто» фасад і офісні приміщення трохи до ладу привели, і на цьому не зупиняємось. Крім того, за останніх 8 років замінили обладнання автосервісних станцій, виконали багато робіт з ремонту та реконструкції.

— Є інформація, що існує певна різниця у вартості послуг та запасних частин на офіційних СТО та в «гаражі».

— Так, це правда. Як я сказав вище, скоротилась кількість заїздів на сервіс. Крім економічних умов, це спричинено ще й тим, що машин продається в рази менше, люди стали менше заробляти. А ті, хто має автомобілі, часто їдуть обслуговуватись у «гаражі» чи роблять це самотужки — так дешевше. Та в дешевизни є й другий бік медалі: «гаражі» не мають сучасного обладнання, як офіційні сервіси, не сплачують податки, не тримають працівників офіціально і не дають жодних гарантій на виконані роботи, — звідси й різниця в ціні та умовах. Якщо ж говорити про ціну запасних частин, то останнім часом спостерігається стрімке збільшення потоку контрабандних і контрафактних товарів. Зауважимо, що легально ввезена, сертифікована та офіційно розмитнена продукція об’єктивно має вищу роздрібну ціну, ніж небезпечний фальсифікат (яким, по суті, є неоригінальні запасні частини) або продукція, ввезена без сплати податків та зборів до бюджету країни. Крім того, ціни на імпортні запасні частини залежать від курсу валюти, а відтак зростають унаслідок курсової різниці.

***

Між іншим

У статті газети «Голос України» «УкрАвто: «сервіс» місцевого значення» за 31.03.2014 року автор зазначав, що зранку в цеху — плюс 2, а згодом теплішає до 5 градусів.

Відповідно до Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, взимку нижньою допустимою межею температури в робочій зоні є 12 градусів за Цельсієм при важких роботах, а при легких та середньої важкості — 17 та 13 градусів відповідно.